|
|
КАХОВСЬКА ГЕС
Каховська ГЕС розташована на Дніпрі – головній водній артерії України і третій річці в Європі за довжиною і площею басейну (2285 км; 503 тис. кв. км.). Дніпро плине до Чорного моря через всю Україну.
Основна частина стоку річки (більше 80%) формується на верхньому Дніпрі.
В вересні 1950 р. вийшла Постанова Ради Міністрів СРСР про будівництво Каховського гідровузла та Північно-Кримського каналу, зрошення земель південних районів України і Північних районів Криму.
Метою будівництва Каховського гідровузла було: забезпечення стійких врожаїв сільсько-господарчих культур на півдні України, подальший розвиток високопродуктивного тваринництва та підвищення виробництва гідроелектростанції для сільського господарства і промисловості.
Також важливим завданням створення Каховського гідровузла було покращення судноплавства на Дніпрі. Впровадження Каховської ГЕС покращило баланс потужності об'єднаної енергосистеми України та підвищило надійність її роботи.
БУДІВНИЦТВО
Всі проекти виконувались проектно-дослідним інститутом “Укргідропроект”.
Будівництво Каховського гідровузла розпочалося у вересні 1950 р. колективом будівельно-монтажного управління “Дніпробуд”.
Характерними особливостями Каховського гідровузла є безпосереднє розташування (вперше в гідроенергетичному будівництві) земляної греблі висотою 30 м на мулах,
низька відсмоктувальна труба висотою 1,54 D, а також закритий розподільчий пристрій (ЗРП) на 154 кВ.
Геологічні умови створу ГЕС складні і різноманітні. Обидва береги складаються з черепашкових, мергелистих та інших вапняків із значною тріщинуватістю і кавернозністю. Біля лівого берега у заплавні відкладення вклинюється виступ корінних порід, так званий “скельовий виступ”, складений зруйнованими вапняками.
Всі бетонні споруди розташовані на дрібнозернистих пісках.
Русло ріки перекрите земляною греблею, в основі якої під невеликим шаром піску залягає товща лиманно-морського мулу від 2 до 7 м.
Червень 1952 р. – травень 1953 р. – завершені роботи по підготовці котловану під шлюз та будинок ГЕС.
30 березня 1953 р. – перший кубометр бетону укладено в споруду гідровузла.
Червень 1953 р. – липень 1955 р. – укладка бетону в споруду гідровузла.
23 травня 1953 р. – затоплення котловану ГЕС.
11 червня 1955 р. – через шлюз пройшов перший караван барж.
30 червня 1955 р. – розпочався пасажирський рух через Каховський шлюз.
5 липня 1955 р. – перекриття р .Дніпро.
18 жовтня 1955 р. – пуск першого гідроагрегату ГЕС.
Жовтень 1956 р. введено в експлуатацію останній – 6-ий гідроагрегат Каховської ГЕС.
На будівництві Каховського гідровузла виконано 35 млн. кубометрів земляних робіт, 1420 тис. кубометрів бетонних та залізобетонних, 1873 тис. кубометрів кам'яних кріплень, змонтовано 31,1 тис. металоконструкцій та обладнання.
Працювало 12 тис. чоловік, 1100 автомашин і 30 екскаваторів, 75 гусеничних і портальних кранів, 100 бульдозерів, 14 паровозів, 7 земленарядів.
В 2000 році Постановою Кабінету Міністрів України № 1026 Каховській ГЕС присвоєно ім'я Петра Степановича Непорожнього – відомого вченого, державного діяча, колишнього Міністра енергетики СРСР, який був головним інженером будівництва Каховської ГЕС.
ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
До складу Каховського гідровузла входять: будинок ГЕС, водозливна і земляна греблі, судноплавні споруди, закритий розподільчий пристрій 154 кВ. Через гідротехнічні споруди ГЕС збудовані залізнодорожний та автомобільний переїзди.
Будинок Каховської ГЕС сумісного типу з донними водоскидами. Це дозволило зменшити довжину водозливної греблі на 14 процентів.
Характерною особливістю Каховської ГЕС являється закритий 4-х поверховий розподільчий пристрій 154 кВ. На першому поверсі розташовані головні шини 154 кВ та шинні роз'єднувачі, на другому – вимикачі; на третьому - підвищуючі блочні трансформатори, лінійні роз'єднувачі; на четвертому поверсі змонтована обхідна система шин з обхідним роз'єднувачами. Як показав досвід експлуатації Каховської ГЕС, спорудження закритого розподільчого пристрою полегшило умови ремонту обладнання, значно покращило умови роботи ізоляції, дозволяє компактно розташувати обладнання.
У машинному залі будинку ГЕС встановлено шість вертикальних гідроагрегатів.
Водозливна гребля гравітаційного типу, довжиною 447 м має 28 водозливних отвори розміром 12х9 м.
| Встановлена потужність | 351 МВт |
| Кількість і потужність гідроагрегатів | 6х58,5 МВт |
| Середньорічне виробництво електроенергії | 1420 млн. кВт. год. |
| Довжина напірного фронту гідровузла | 3650 м |
| Максимальний напір на споруди | 16,5 м |
| Максимальна витрата води через споруди | 21400 м3/сек. |
| Повний об'єм водосховища | 18,2 км3 |
| Корисний об'єм водосховища | 6,8 км3 |
| Глибина спрацювання | 3,3 м |
| Площа зеркала водосховища | 2155 км2 |
| Регулювання стоку | річне |
Водосховище гідровузла дозволяє здійснювати як добове так і річне регулювання стоку ріки.
Для зменшення площ затоплення та захисту населених пунктів на водосховищі створена велика й складна система захисних споруд.
До комплексу Каховського гідровузла входять односходневий, однокамерний судноплавний шлюз.
РЕКОНСТРУКЦІЯ
У 1996 році розпочався новий етап в житті Київської ГЕС – реконструкція основного обладнання та споруд.
Перша черга. Реконструкція проводилася за рахунок кредиту Світового Банку Реконструкції та Розвитку, гранту Швейцарського Уряду та власних коштів компанії.
Реконструкція виконується в 2 етапи: перший – до 2002 року; другий - до 2016 року.
Основні цілі реконструкції: продовження терміну експлуатації ГЕС на 30-40 років, збільшення її потужності й виробництва електроенергії, підвищення надійності, безпеки, виконання вимог охорони навколишнього середовища, покращення якості виробництва електроенергії, створення сучасних умов праці у відповідності з діючими нормативними документами.
Проведене обстеження стану обладнання ГЕС показало, що основне гідросилове обладнання в значній мірі відпрацювало свій ресурс, морально та фізично застаріло і потребує заміни.
Підчас реалізації проекту першої черги реконструкції були досягнуті всі основні цілі, передбачені проектом.
На гідроагрегатах №№ 2,3,4 була проведена робота по заміні робочих коліс турбіни на екологічно чисті з підвищеним коефіцієнтом корисної дії. Практично цілком виключена можливість попадання турбінного мастила в Дніпро.
В закритому розподільчому пристрої 154 кВ виконана заміна 16 повітряних вимикачів на сучасні елегазові, 6 трансформаторів напруги.
На гідроагрегатах №№ 1,2,3,4 встановлені нові тиристорні системи збудження генераторів, цифрові регулятори швидкості агрегатів.
Проведена заміна блочного трансформатору № 4.
Для підвищення якості комерційного обліку електроенергії встановлені додаткові трансформатори струму 154 кВ на 3 лініях електропередачі і на всіх 6 блоках генератор-трансформатора.
Реконструкція продовжується.
ОБЛАДНАННЯ
Турбіна
 | Параметри | до реконструкції | після
реконструкції |
| 1. | Тип | ПЛ548-ВБ-800
(№№ 1,5,6) | ПЛ20В-800
(№№ 2,3,4) |
| 2. | Потужність | 58500 | 60500 |
| 3. | Розрахунковий напір, м | 13,8 | 13,8 |
| 4. | Розрахункові витрати води, м3/сек. | 485 | 485 |
| 5. | Швидкість обертання, об/хв. | 62,5 | 62,5 |
| 6. | Завод-виготовлювач | ВАТ “Турбоатом”
м.Харьків | ВАТ “Турбоатом”
м.Харьків |
Гідрогенератор
Параметри | |
| 1. Тип | СВК 1340/150-96 |
| 2. Потужність, МВт | 58,5 |
| 3. Напруга. кВ | 13,8 |
| 4. Коефіцієнт потужності | 0,8 |
| 5. Завод-виготовлювач | ДП “Електроважмаш”, м.Харьків |
Трансформатор
| Параметри | до реконструкції | після реконструкції |
1. | Тип | ТЦГ-70000/150
(№№ 1-3,5,6) | ТЦ-70000/150
(№ 4) |
2. | Номінальна потужність, МВа | 70,0 | 70,0 |
3. | Напруга. кВ | 13,8/169 | 13,8/169 |
4. | Завод-виготовлювач | Запорізький трансформаторний
завод | Запорізький трансформаторний
завод |
Схема електричних з'єднань – блокова-генератор-трансформатор з однією секціонованою робочою і однією обхідною системами шин 154 кВ.
Кожен блок приєднаний до однієї з секцій шин елегазовим вимикачем 154 кВ.
НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ КАХОВСЬКОЇ ГЕС
В основу науковообгрунтованої схеми створення Дніпровського Каскаду гідроелектростанцій був покладений принцип комплексного, найбільш ефективного з народногосподарської точки зору, використання водних ресурсів Дніпра.
Перш за все це обумовлено виробництвом електроенергії, участь в регулюванні частоти і потужності в Об'єднаній енергосистемі України. Гідроелектростанції дозволяють народному господарству зберегти значну кількість паливних ре6сурсів.
Не менш важливу роль ГЕС відіграють в питанні екологічної безпеки та постачання населення питною водою.
На ГЕС відсутні шкідливі викиди в навколишнє середовище. Через гідровузол проходять стратегічні автомобільний і залізнодорожний мости.
Всіма цими перевагами володіють гідроелектростанції.
Каховська ГЕС започаткувала Каскад Дніпровських ГЕС – вона була другою (після ДніпроГЕСу) на Дніпрі.
Станція стала школою багатьох поколінь гідроенергетиків нашої та інших держав. Досвід будівництва й експлуатації Каховської ГЕС вивчається фахівцями багатьох країн.
|