Адже, упевнений очільник найвищої судової інстанції в Україні, главі держави необхідна об’єктивна інформація щодо стану справ у судовій системі України. І те, що відкритий лист на ім’я Президента, написаний Головою Верховного Суду України ще в червні 2008 р., залишився без відповіді, свідчить, зауважив Василь Онопенко в інтерв’ю газеті «Дело», що «Президент або ж недостатньо поінформований про ситуацію, що склалася у сфері правосуддя, або ж у нього є важливіші справи».

На запитання видання, чому, на думку Василя Онопенка, виник вакуум у взаєминах між ним і главою держави, голова ВСУ припустив, що це сталося з тієї причини, що позицію Президента у ставленні до судової влади формують люди, які розглядають суди як засіб для задоволення своїх інтересів. Ці люди, переконаний Василь Онопенко, «відповідним чином і формують бачення президентом існуючих проблем, і підштовхують його на неправомірні рішення». Приміром, як у випадку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва. Добра від таких «помічників», упевнений Голова Верховного Суду України, не буде ні Президенту, ні країні.

Що ж до судової реформи, яка нині обговорюється далеко не тільки суддівською спільнотою, то, зауважив Василь Онопенко, «якщо вся реформа зводиться до питання про призначення суддів на адмінпосади, це означає, що хтось шукає в ній вигоду». На переконання ж керівника ВСУ, це питання важливе лише для внутрішньої організації діяльності судів. А в нинішніх суспільно-політичних умовах його значення гіпертрофують ті, хто хоче контролювати суди і впливати на судові рішення.

Очільник Верховного Суду України принагідно нагадав, що за Конституцією цим правом не наділені ні Президент, ні Вища рада юстиції. Хоча саме за ними, ігноруючи Основний закон, хочуть закріпити це право, наголошує Василь Онопенко.

Тому Голова ВСУ пропонує «реформаторам» пригадати, що порядок призначення і звільнення голів судів має забезпечувати самостійність судових органів і реальну незалежність суддів. «А якщо таку функцію здійснюватиме хтось із названих суб’єктів, на незалежному й об’єктивному правосудді можна буде поставити хрест, оскільки це право використовуватиметься як важіль тиску, впливу і контролю», упевнений Василь Онопенко. І в цьому сенсі найоптимальнішим варіантом вважає призначення суддів на адмінпосади Радою суддів України, органом колективним, аполітичним, нікому не підлеглим, чим практично виключається тиск на суддів. Не випадково, зауважує керівник Верховного Суду України, сьогодні до Ради суддів України ніхто не висловлює претензій в необ’єктивності чи втручанні.

Якщо ж говорити про судову реформу загалом, то, на переконання Василя Онопенка, зовсім не вона сьогодні цікавить ініціаторів пропонованих законодавчих змін. Адже не можна не розуміти, зауважує Голова ВСУ, що справжню судову реформу — зважену, обґрунтовану, дійсно потрібну суспільству — неможливо здійснити в умовах існуючої політичної боротьби «на знищення». Така реформа можлива в умовах політичної стабілізації, згоди, зосередженості керівництва держави на суспільних проблемах, стверджує Василь Онопенко.

Коментуючи ситуацію, що склалася останнім часом навколо судової влади і свідчить про збільшення тиску на суди, керівник Верховного Суду України іще раз підкреслив, що «найбільша небезпека іде від носіїв державної влади».