розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Київської міської державної адміністрації, заінтересовані особи: Жовтяк Євген Дмитрович, Шевченко Віталій Федорович, Українська комуністична спілка молоді, Київська міська організація Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України”, Всеукраїнська партія трудящих, Українська республіканська партія, Київський міський комітет соціалістичної партії України, Народна партія України, Українська народна партія “Собор”, Покотило Ніна Олексіївна, Степанов Михайло Володимирович, Єрмак Анатолій Васильович,   Омельченко Григорій Омелянович, Вінський Йосип Вікентійович, Матвієнко Анатолій Сергійович, Кармазін Юрій Анатолійович, Марковська Ніна Степанівна, Мельников Орест Борисович, Політична партія УНА, Хмара Степан Ількович, Місюра Вадим Ярославович, Цушко Василь Петрович, Бокий Іван Сидорович, Ромовська Зорислава Василівна, Головатий Сергій Петрович, Косаківський Леонід Григорович, Чичков Валерій Михайлович, Юхновський Ігор Рафаїлович, Кирильчук Євген Іванович, Давидов Володимир Васильович, Чорновіл Тарас Вячеславович, Мороз Олександр Олександрович, Шишкін Віктор Іванович, Хабаров Михайло Олександрович, — про встановлення обмеження щодо реалізації права на проведення пікетування із встановленням наметів, а також зборів, мітингів, походів і демонстрацій,
 З зазначеною заявою Київська міська державна адміністрація звернулась в суд 20 лютого 2001 р. і, посилаючись на необхідність запобігання правопорушенням та злочинним проявам, для охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших людей, просила встановити з 21 лютого 2001 р. обмеження для наведених нею заінтересованих осіб та інших осіб і організацій на проведення пікетування із встановленням наметів, а також зборів, мітингів, походів і демонстрацій на вул. Хрещатик.
Рішенням Старокиївського районного суду м. Києва від 22 лютого 2001 р. заяву Київської міської держадміністрації задоволено. Постановлено встановити з 21 лютого 2001 р. обмеження щодо реалізації зазначеними заявником заінтересованими особами права на проведення безстроково пікетування із встановленням наметів, а також зборів, мітингів, походів і демонстрації на вул. Хрещатик в межах від площі Європейської до Бесарабської площі та іншими особами і організаціями, які матимуть намір проведення таких зборів на зазначеній території. Для Української комуністичної спілки молоді обмеження на проведення пікетування із встановленням наметів на вул. Хрещатик визначені на строк з 21 лютого по 27 лютого 2001 р. Проведення вказаних заходів дозволено в центральному парку культури та відпочинку в районі арки “Дружби народів”. У цей же день районний суд постановив додаткове рішення, яким допустив своє рішення до негайного виконання.
Ухвалою Старокиївського районного суду м. Києва від 28 лютого 2001 р. постановлено забезпечити негайне безумовне виконання рішення цього ж суду від 22 лютого 2001 р.
Київську міську державну адміністрацію зобов’язано здійснити організаційні заходи по забезпеченню виконання рішення суду, а органи внутрішніх справ – виконати це рішення.
Ухвалою судової колегії в цивільних справах Київського міського суду від 27 червня 2001 р. рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 22 лютого 2001 р. та ухвала цього ж суду від 28 лютого 2001 р. залишені без зміни, а касаційна скарга заінтересованих осіб – без задоволення.
У своїх касаційних скаргах Жовтяк Є.Д., а також Семенюк В.П., Степанов М.В., Вінський Й.В., Марковська Н.С., Мисюра В.Я., Бокий І.С., Покотило Н.О. просять скасувати постановлені в справі рішення як незаконні.
Касаційні скарги підлягають задоволенню, постановлені в справі рішення — скасуванню з направленням цієї справи на новий розгляд з таких підстав.
Згідно з пунктами 3, 4 ст. 336 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання, а також якщо суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.
Як вбачається з матеріалів справи, суд постановив рішення у відсутності заінтересованих осіб, не маючи даних про те, що вони були повідомлені відповідно до правил статей 91, 94 ЦПК України про час та місце судового розгляду.
Встановивши обмеження щодо реалізації права на проведення безстроково пікетування із встановленням наметів, а також зборів, мітингів, походів і демонстрацій на вул. Хрещатик не тільки заінтересованим особам, а й іншим особам і організаціям, які матимуть намір проведення таких заходів на зазначеній території, суд фактично вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.
Відповідно до ст. 39 Конституції України можливість обмеження права на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій передбачена лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Зазначивши в рішенні, що проведення пікетування зі встановленням наметів на вул. Хрещатик з високою вірогідністю може призвести до порушень громадського порядку та заворушень, порушень прав і свобод інших людей, суд в той же час без наведення відповідних мотивів дозволив проведення вказаних заходів у центральному парку культури і відпочинку.
Крім того, за своїм змістом ст. 39 Конституції України не передбачає постійного характеру обмеження прав громадян, в той час як за рішенням суду були введені обмеження на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій на вул. Хрещатик на невизначений строк.
Залишаючи при наявності таких недоліків рішення, додаткове рішення та ухвалу районного суду без зміни, судова колегія  Київського міського суду не звернула уваги на допущені порушення закону, тому ухвала суду касаційної інстанції  підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 334 ЦПК України, судова палата
 Касаційні скарги Жовтяка Євгена Дмитровича та Семенюк Валентини Петрівни, Степанова Михайла Володимировича, Вінського Йосипа Вікентійовича, Марковської Ніни Степанівни, Мисюри Вадима Ярославовича, Бокий Івана Сидоровича, Покотило Ніни Олексіївни задовольнити.
Рішення, додаткове рішення Старокиївського районного суду м. Києва від 22 лютого 2001 р., ухвалу цього ж суду від 28 лютого 2001 р. та ухвалу судової колегії в цивільних  справах Київського міського суду від 27 червня 2001 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.