Розгляд судами справ про малозначні адміністративні правопорушення на транспорті (порушення правил дорожнього руху) призводить до істотного перевантаження судів, що негативно позначається як на якості та оперативності розгляду таких справ, так і на ефективності захисту прав і свобод громадян, які мають безпосереднє відношення до цих правопорушень. Така ситуація, на переконання Голови Верховного Суду України Василя Онопенка, не може не викликати занепокоєння. Саме тому Голова Верховного Суду звернувся до Президента України з пропозицією подати до новообраного парламенту законопроект "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порядку розгляду справ про малозначні адміністративні правопорушення на транспорті".

"Ми звернулися з такою пропозицією до Глави держави, оскільки Президент може визначити цей законопроект як невідкладний, що передбачає його розгляд парламентом без зволікань, – зауважив Голова Верховного Суду, – а швидке його проходження через законодавчий орган дасть змогу вже найближчим часом істотно розвантажити судову систему, зробити важливий крок до того, про що ми говоримо вже не один рік – підвищити якість та оперативність судового розгляду справ".

Зазначений проект розроблений у Верховному Суді за участю науковців, практиків, представників правоохоронних органів. Він обговорений та підтриманий суддями апеляційних і місцевих судів. "Готуючи пропозиції, ми виходили з того, що ця проблема для судової системи має глобальний характер. Крім того, що розгляд справ про адміністративні порушення правил дорожнього руху перевантажує суди, він також позбавляє суддів можливості приділяти належну увагу більш серйозним судовим справам – кримінальним та цивільним", – наголосив Василь Онопенко.

Для прикладу: із розглянутих судами у 2006 р. 7,4 млн справ 4,1 млн (55%) становили адміністративні справи про порушення правил дорожнього руху. Така ситуація зберігається впродовж кількох років, призводячи до істотного збільшення справ, які мають розглядати судді. Так, якщо у 2005 р. на суддю місцевого загального суду в середньому припадало 118 справ, то у першому півріччі 2007 р. – уже 155.

Обґрунтовуючи необхідність запропонованих законодавчих змін, Василь Онопенко підкреслив, що існуючий порядок розгляду цієї категорії справ у багатьох випадках, крім іншого, спричиняє ще й бюрократичну тяганину, чим знижується дієвість правового впливу на порушників. Значній частині таких порушників удається уникнути передбаченої законом відповідальності у зв'язку із спливом двомісячного строку накладення адміністративного стягнення.

З огляду на це проектом пропонується змінити підвідомчість найменш небезпечних адміністративних порушень правил дорожнього руху, передавши їх на розгляд міліції (працівникам ДАІ). За підвідомчістю судів пропонується залишити розгляд лише тих порушень правил дорожнього руху, за які закон передбачає стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами та оплатне вилучення транспортного засобу. При цьому за законом будь-яка особа, яка притягується до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, у разі незгоди з рішенням відповідного працівника міліції про притягнення її до адміністративної відповідальності зможе оскаржити таке рішення до суду. Крім того, законопроектом передбачено збільшення строків накладення адміністративного стягнення та вдосконалення процедури оскарження рішень судів у цих справах.

На переконання Голови Верховного Суду, ці давно назрілі та вкрай необхідні законодавчі зміни дадуть можливість розвантажити суди від непродуктивної роботи, забезпечать більш ефективний захист прав громадян – учасників дорожнього руху, сприятимуть комплексному розв‘язанню проблеми поліпшення стану безпеки дорожнього руху та зниження рівня аварійності на дорогах України. З іншого боку, як наголосив Василь Онопенко, за рахунок створення системи контролю за сплатою штрафів за порушення правил дорожнього руху вдасться досягти збільшення обсягу надходжень до державного бюджету. При цьому, на думку Голови Верховного Суду, передбачені чинним законом штрафи за порушення правил дорожнього руху далеко не у всіх випадках є адекватними реальній чи потенційній небезпеці таких порушень. Цю проблему також слід вирішувати у законодавчому порядку.

Варто нагадати, що суб'єкти права законодавчої ініціативи вже подавали на розгляд Верховної Ради України низку законопроектів, які передбачали розв‘язання тією чи іншою мірою на законодавчому рівні вказаної вище проблеми. Однак, парламент п‘ятого скликання не ухвалив жодного із них. "Ми сподіваємось, – наголосив Василь Онопенко, – що наші пропозиції підтримає Президент України, а парламент не буде відкладати їх розгляд у "довгий ящик".