Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах, розглянувши в судовому засіданні у місті Києві 27 грудня 2005 р. кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області П. на судові рішення щодо В., -
вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 травня 2005 р.

В., 1984 р.н., уродженця міста
Каховки Херсонської області,
без визначеного місця проживання,
раніше судимого 9 січня 2001 р.
за ст. ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, 317 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі, -

засуджено за:

- ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі;
- ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 125 КК України до 200 годин виправних робіт.

На підставі ст. 70 КК України В. визначено остаточне покарання 7 років позбавлення волі.

У апеляційному порядку вирок щодо В. не переглядався.

В. визнано судом винним і засуджено за те, що він, будучи в стані алкогольного сп’яніння, в ніч на 11 січня 2005 р. в будинку № 16/2 по вулиці Урицького в місті Каховці Херсонської області під час сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс потерпілому К. численні удари руками, ногами та стільцем, внаслідок чого потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості – легкі тілесні ушкодження з розладом здоров’я, середньої тяжкості тілесні ушкодження та тяжкі тілесні ушкодження, що потягли смерть потерпілого.

У касаційному поданні прокурора порушується питання про зміну постановлених у справі судових рішень – виключення з вироку засудження В. за ст. 125 ч. 2, 122 ч. 1 КК України та визначення покарання без застосування ст. 70 КК України. На думку прокурора, дії засудженого в даному випадку слід кваліфікувати лише за ст. 121 ч. 2 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора М., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Винність В. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, правильно встановлена судом відповідно до зібраних та оцінених доказів й по суті у поданні не оспорюється. Також не заперечується правильність кваліфікації дій В. за цією статтею, а також розмір і вид покарання, обраного за цим законом.

Водночас, як правильно зазначено в поданні прокурора, дії В. невірно кваліфіковані судом за ст. ст. 125 ч. 2, 122 ч. 1 КК України. Із справи вбачається, що В. завдав К. усі тілесні ушкодження без розриву в часі, а тому його дії мали кваліфікуватися лише як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Тому в даному випадку рішення суду про засудження В. ще й за ст. ст. 125 ч. 2, 122 ч. 1 КК України колегія суддів вважає за необхідне виключити як зайве.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 травня 2005 р. щодо В. змінити – виключити з цього вироку засудження його за ст. ст. 122 ч. 1, 125 ч. 2 КК України.

Вважати В. засудженим за ч. 2 ст. 121 КК України до семи років позбавлення волі. У решті це же вирок залишити без зміни.