Перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації)

У листопаді 2005 р. Солом’янська районна рада в м. Києві (далі — Райрада) звернулась до господарського суду з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (далі — Об’єднання), в якому просила суд зобов’язати відповідача повернути до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району м. Києва міжшкільний стадіон з адміністративною спорудою по вул. Петровського, 1 у м. Києві.

В обґрунтування позову позивач вказав, що розпорядженням Залізничної райдержадміністрації м. Києва (далі — Райдержадміністрація) від 12 січня 2000 р. № 18 відмінено розпорядження Представника Президента України у Залізничному районі м. Києва від 30 липня 1993 р. № 809 (далі — розпорядження № 809), яким міжшкільний стадіон з адміністративною спорудою по вул. Петровського, 1 у м. Києві було передано на баланс Київського відділення Південно-Західної залізниці.

Одночасно позивач зазначив, що на підставі рішення Київської міської ради від 6 вересня 2001 р. за № 3/1437 Райрада є правонаступником прав і обов’язків в частині майна ліквідованої Райдержадміністрації і, відповідно, вимагає повернути спірний об’єкт.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21 березня 2006 р. позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006 р. рішення Господарського суду м. Києва від 21 березня 2006 р. залишено без зміни.

Постановою Вищого господарського суду України від 9 листопада 2006 р. залишено без зміни постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006 р.

В основу постанови Вищого господарського суду України покладений висновок про те, що господарські суди дійшли вірного висновку, що міжшкільний стадіон з адміністративною спорудою по вул. Петровського, 1 у м. Києві належить до комунальної власності і позивач як правонаступник, має право вимагати його повернення з чужого незаконного володіння.

У касаційному поданні ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України з мотивів її невідповідності рішенням Верховного Суду України, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 26 квітня 2007 р. порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 9 листопада 2006 р. у справі № 4/793.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційного подання, Судова палата вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 30 липня 1993 р. Представником Президента України в Залізничному районі м. Києва було прийнято розпорядження № 809 “Про передачу на баланс Київському відділенню Південно-західної залізниці з балансу районного відділу освіти міжшкільного спортивного стадіону по вул. Петровського”.

Розпорядженням Райдержадміністрації від 12 січня 2000 р. № 18, на виконання протесту прокурора Залізничного району м. Києва від 30 грудня 1999 р. № 11-70, відмінено Розпорядження № 809 та зобов’язано районний відділ освіти створити комісію для прийому спірного об’єкту на свій баланс.

Так, рішення і постанова судів першої та апеляційної інстанцій, з якими погодився Вищий господарський суд України, мотивуються тим, що Розпорядження № 809 прийнято з перевищенням повноважень. Одночасно господарські суди вказали що спірний спортивний комплекс по вул. Петровського,1 у м. Києві, який перебував на балансі районного відділу освіти, належить до комунальної власності і позивач як правонаступник, має право вимагати його повернення з чужого незаконного володіння.

Проте, господарські суди не врахували, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

Касаційний суд на це увагу не звернув.

Таким чином, постанова Вищого господарського суду України від 9 листопада 2006 р., постанова Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 21 березня 2006 р. підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись статтями 111¹⁷—111²⁰ ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України касаційне подання Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, Об’єднання задовольнила: постанову Вищого господарського суду України від 9 листопада 2006 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2006 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 21 березня 2006 р. у справі № 4/793 скасувала, а справу передала на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.