Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу Маріупольської митниці (далі – Митниця) на постанову Вищого господарського суду України від 17.05.2005 року № 14/266а,

У червні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Євро-Азов Сервіс” звернулося в господарський суд Донецької області з позовом до Митниці про визнання недійсними талонів відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів від 07.06.2004 року №№ 70304/4/134, 70304/4/135, 70304/4/136 та зобов’язання провести митне оформлення транзитного вантажу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.06.2004 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2004 року та постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2004 року № 14/266а, позов задоволено.

9 липня 2004 року господарський суд Донецької області видав наказ на виконання зазначеного рішення про зобов’язання Митниці здійснити митне оформлення транзитного вантажу за вантажними митними деклараціями від 07.06.2004 року №№ 703040006/4/400701, 703040006/4/400702, 703040006/4/400703 без нарахування митних зборів за час знаходження товару під митним контролем.

У листопаді 2004 року Митниця звернулася в господарський суд Донецької області зі скаргою на дії Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (далі – Відділ ДВС) щодо винесення постанови від 27.07.2004 року № 15/4 про стягнення виконавчого збору в сумі 850 грн. та постанови від 27.07.2004 року № 15/4 про накладення штрафів на Митницю в сумі 510 грн. та на начальника Митниці 340 грн. за невиконання зазначеного наказу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.12.2004 року скаргу Митниці залишено без задоволення. Ухвала вмотивована тим, що Відділ ДВС діяв правомірно та у відповідності з вимогами статей 32, 87 Закону України “Про виконавче провадження”.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.01.2005 року та постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2005 року № 14/266а зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

21 липня 2005 року колегією суддів Верховного Суду України за касаційною скаргою Митниці порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2005 року № 14/266а. У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої постанови, залишених нею без змін рішень судів апеляційної й першої інстанцій, та передачу справи до суду першої інстанції на новий розгляд за скаргою на дії органу державної виконавчої служби. Касаційна скарга мотивується виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах, неправильним застосуванням норм матеріального права. На обґрунтування цих мотивів зроблено посилання на пункт 9 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року № 04-5/365 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що:
-9 липня 2004 року господарським судом Донецької області видано наказ на виконання рішення цього суду в даній справі, який в цей же день пред’явлений позивачем до виконання;
-9 липня 2004 року Відділом ДВС відкрито виконавче провадження і у постанові про відкриття виконавчого провадження Митниці запропоновано добровільно виконати судове рішення в термін до 16 липня 2004 року;
-9 липня 2004 року Митниця подала начальнику Відділу ДВС скаргу на постанову про відкриття виконавчого провадження, мотивовану тим, що у визначений законодавством строк Митниця оскаржила судове рішення в апеляційному порядку, а тому рішення не набрало законної сили;
-14 липня 2004 року Відділом ДВС прийнято постанову про відкладення провадження виконавчих дій, якою Митницю зобов’язано до 23 липня 2004 року подати копію ухвали суду щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду;
-22 липня 2004 року ухвалою Донецького апеляційного господарського суду повернуто апеляційну скаргу Митниці на рішення суду першої інстанції в даній справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України;
-27 липня 2004 року Відділом ДВС прийнято постанови, якими з Митниці стягнуто виконавчий збір в сумі 850 грн. та накладено штраф на Митницю – 510 грн., на начальника Митниці – 340 грн. у зв’язку з невиконанням рішення в строк, установлений для його добровільного виконання.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції від 13.12.2004 року, суди апеляційної та касаційної інстанцій не звернули уваги на допущені місцевим господарським судом процесуальні порушення та помилковість зроблених ним висновків, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні скарги Митниці на дії органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частин 3, 4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Як зазначено в рішенні господарського суду Донецької області від 29.06.2004 року, повний його текст оголошено в судовому засіданні. У даному випадку за правилами частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Частиною 3 статті 50 цього Кодексу передбачено, що перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Відтак, перебіг строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції почався 30 червня 2004 року, а закінчувався 9 липня 2004 року. Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним (частина 4 статті 51 цього Кодексу). Реєстром відправлень Митниці, скріпленим відбитком поштового штемпеля, підтверджується факт надіслання апеляційної скарги 9 липня 2004 року рекомендованим листом.

Таким чином, 9 липня 2004 року господарський суд Донецької області видав стягувачеві наказ на виконання рішення, яке не набрало законної сили, чим порушено вимоги частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України. Як наслідок, постановою Відділу ДВС від 09.07.2004 року відкрито виконавче провадження та запропоновано Митниці добровільно виконати до 16 липня 2004 року рішення суду, яке не набрало законної сили.

Крім того, постановою Відділу ДВС від 14.07.2004 року провадження виконавчих дій з виконання рішення в даній справі було відкладено, а новий строк для виконання рішення призначено лише постановою ДВС від 27.07.2004 року – до 3 серпня 2004 року. Як установлено судами, 29 липня 2004 року після надання позивачем вантажних митних декларацій Митниця виконала судове рішення в даній справі.

Враховуючи викладене, у Відділу ДВС не було законних підстав для застосування до Митниці заходів, передбачених статтями 46, 87 Закону України “Про виконавче провадження” на випадок невиконання рішення боржником у встановлений державним виконавцем строк.

За цих обставин оскаржену постанову Вищого господарського суду України та залишені нею без змін рішення судів апеляційної й касаційної інстанцій слід скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд за скаргою на дії органу державної виконавчої служби.

Керуючись статтями 235, 237, 241, 242, 243, пунктом 7 розділу V11 Кодексу адміністративного судочинства України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Маріупольської митниці задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 17.05.2005 року № 14/266а, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.01.2005 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 13.12.2004 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд за скаргою на дії органу державної виконавчої служби.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.