Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України розглянула аналіз судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження прав громадян на виїзд з України.

Актуальність зазначеної теми зумовлена передусім тим, що справи, охоплені предметом аналізу судової практики зазначеної категорії, мають особливе значення, оскільки вони фактично пов’язані з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та залишення території України на законних підставах.

В аналізі наголошується на тому, що якісний розгляд судами справ цієї категорії можливий у порядку, визначеному статтею 377-1 Цивільного процесуального кодексу України за поданням державного виконавця тільки у зв'язку з ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 р. № 3857–ХІІ. Дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з цього питання є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина та має на меті сприяти ефективному, своєчасному та законному примусовому виконанню рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Результати проведеного аналізу судової практики свідчать про те, що суди переважно правильно розглядають справи про обмеження у праві виїзду громадян України за кордон, однак, виявлено низку проблемних питань при розгляді справ зазначеної категорії, які зумовлені змінами у законодавстві, недостатністю правового регулювання у цій сфері та відсутністю стабільної судової практики.

У процесі аналізу судової практики виявлено також певні недоліки, зокрема щодо визначення судами юрисдикції справ цієї категорії; порушення строків розгляду подань державних виконавців; підсудності; суб'єктів звернення до суду; питання щодо вилучення паспорта; правового статусу іноземців та осіб без громадянства тощо.

За результатами обговорення аналіз судової практики схвалено і прийнято рішення направити його до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та апеляційних судів для врахування при здійсненні судочинства, а також опублікувати в журналі «Вісник Верховного Суду України» та розмістити на офіційному веб-сайті.