Про це йдеться у підписаному Головою Верховного Суду України Василем Онопенком висновку на законопроект, яким шляхом внесення змін до Господарського процесуального кодексу України пропонується кардинально змінити процесуальний статус Верховного Суду та Вищого господарського суду України (реєстр. № 0893 від 23 листопада 2007 р.).

Усупереч конституційним приписам законопроектом робиться спроба необґрунтовано позбавити Верховний Суд функції касаційного перегляду рішень у господарських справах, закріпивши таку функцію лише за Вищим господарським судом.

Сьогодні Вищий господарський суд як вищий судовий орган серед спеціалізованих господарських судів України відіграє значну роль у розгляді касаційних скарг, але при цьому “останнє слово” залишається за Верховним Судом. Про важливість існуючого процесуального контролю Верховного Суду і необхідність не тільки його збереження, а й посилення свідчить той факт, що у минулому році із перевірених Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду рішень Вищого господарського суду залишено без змін усього приблизно 12 % постанов, у той час як 88 % постанов та ухвал вищого суду, що були предметом розгляду Верховного Суду, скасовано.

Разом з тим, запропоновані проектом зміни фактично виводять правозастосовчу діяльність господарських судів за межі повноважень Верховного Суду України, що прямо суперечить ст. 125 Конституції України та ч. 4 ст. 18 Закону України “Про судоустрій України”, в той час як предметом розгляду у Верховному Суді України як найвищому судовому органі в системі судів загальної юрисдикції мають стати, насамперед, справи, від вирішення яких залежить забезпечення однакового застосування та тлумачення норм матеріального і процесуального права всіма судами України, у тому числі спеціалізованими господарськими судовими органами.

Якщо виходити з позиції захисту прав та законних інтересів людини (а це основне призначення суду), то пропоноване позбавлення можливості оскарження ухвал та постанов Вищого господарського суду до Верховного Суду буде порушенням таких прав та законних інтересів у частині звернення за їх захистом до найвищого судового органу держави.

Слід зазначити, що чинний Господарський процесуальний кодекс України встановлює п’ять підстав для оскарження судових рішень Вищого господарського суду до Верховного Суду. Натомість законопроектом передбачено тільки дві підстави оскарження судових рішень за винятковими обставинами до Верховного Суду, які можуть виникати лише у випадках застосування судом нижчої інстанції нормативно-правового акта, визнаного неконституційним, та визнання судових рішень міжнародною судовою установою такими, що порушують міжнародні зобов’язання України. Цим істотно звужуються права юридичних та фізичних осіб на оскарження і порушуються вимоги статей 22, 124, 125 Конституції України.

Законопроект також містить ряд інших неприйнятних з правової точки зору положень.

Детальне вивчення положень законопроекту дало підстави дійти висновку, що ліквідація касаційної функції Верховного Суду фактично призведе до повної автономізації однієї із складових єдиної системи судів загальної юрисдикції, створить передумови для подальшої руйнації єдності судової системи України, а головне — негативно позначиться на здійсненні господарського судочинства.

З огляду на зазначене у висновку Верховного Суду України пропонується вказаний законопроект, який підготовлено до другого читання, відхилити як юридично необґрунтований.