Верховний Суд України, розглянувши касаційну скаргу Східної регіональної митниці на постанову Вищого господарського суду України від 8 лютого 2005 р. у справі за позовом ТОВ фірма “Технік-Центр” до Східної регіональної митниці, Відділення державного казначейства у м.Харкові про стягнення 81 695,31 грн.,

У липні 2004 р. ТОВ фірма “Технік-Центр” звернулось до суду з позовом про стягнення з Східної регіональної митниці (правонаступником якої є Харківська митниця) 81 695,31 грн., що складає суму зайво сплачених позивачем податку на додану вартість та ввізного мита з автомобілів. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем до платежів, проведених позивачем 27 і 28 травня 2004 р., були застосовані невірні ставки ввізного мита, які обраховувались митницею у процентах від митної вартості автомобілів, а, згідно вимог чинного на той момент законодавства, повинні були обраховуватись в залежності від об’єму двигуна транспортного засобу.

Митниця проти позову заперечувала, посилаючись на те, що 18 березня 2004 р. було прийнято Закон України “Про розвиток автомобільної промисловості України” № 1624-ІV, який встановив нові ставки ввізного мита. Цей закон набрав чинності через 45 днів після його опублікування. Оскільки, Закон України від 18.03.04 р. № 1624-ІV було опубліковано в офіційному друкованому виданні - газеті “Голос України” 8 квітня 2004 р., то з 24 травня 2004 р. почали застосовуватись встановлені ним нові ставки ввізного мита.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2004 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2004 р., позов задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що першою офіційною публікацією Закону України від 18.03.04 р. № 1624-ІV слід вважати його публікацію в газеті “Урядовий кур’єр” від 15.04.2004 р. і, відповідно, митниця мала право застосовувати нові ставки ввізного мита лише з 1 червня 2004 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2005 р. зазначені судові рішення залишені без змін.

14 липня 2005 р. Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою митниці, у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2005 р. та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність оскаржуваної постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення скасуванню з наступних підстав. 3

Залишаючи без змін постанову апеляційного суду, Вищий господарський суд України виходив з правильності висновку суду апеляційної інстанції про те, що публікація Закону України “Про розвиток автомобільної промисловості України” № 1624-ІV від 18 березня 2004 р. у газеті “Голос України” за 8 квітня 2004 р., не є офіційною, а отже, відповідачем помилково застосовані ставки ввізного мита, встановлені цим Законом, при розмитненні автомобілів позивачем 27 і 28 травня 2004 р.

Разом з тим, з обґрунтованістю та законністю такого висновку погодитися не можна.

На момент оформлення позивачем ВМД на ввезення чотирьох автомобілів публікація Закону України №1624-ІV від 18 березня 2004 р. у газеті “Голос України” за 8 квітня 2004 р. була офіційною і застосовані митницею ставки ввізного мита встановлені Законом, що набрав чинність.

Відповідно до ч.1 ст. 6.10.3. Регламенту Верховної Ради України, підписані Президентом закони та інші акти, прийняті Верховною Радою, публікуються державною та російською мовами Президією Верховної Ради у "Відомостях Верховної Ради України" протягом 30 днів, а також, в газеті "Голос України" протягом 5 днів і є офіційною публікацією.

Згідно п.1 розділу XV Перехідних положень Конституції України, закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Наведене положення Регламенту не суперечить Конституції України. Аналогічні приписи містяться й у інших нормативно-правових актах, зокрема, й тих, що прийняті після набрання чинності Конституцією України.

Так, статтею 22 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” встановлено, що закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України та Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Посилання на публікацію у газеті “Голос України” як на офіційну міститься, зокрема, в Законах України “Про захист економічної конкуренції” (ст.56), “Про банки і банківську діяльність” (ст.9), “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ст.1).

Згідно з ч.2 ст.7 Митного кодексу України, який втратив чинність з 01.01.2004, крім статей 47, 85, 86, 87 та глави 2 "Митні збори" розділу V "Мито та митні збори", які втрачають чинність з 1 січня 2006 р. згідно із Законом N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004), офіційною публікацією вважається публікація у періодичному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Митного кодексу України, який набрав чинність з 1 січня 2004 р., офіційним опублікуванням закону та іншого нормативно-правового акта з питань митної справи вважається його опублікування в одному з періодичних видань, визначених законодавством України як офіційні. Датою офіційного опублікування нормативно-правового акта вважається дата виходу в світ відповідного номера того офіційного видання, в якому зазначений акт було опубліковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях.

Таким чином, прийнятий 18 березня 2004 р. Закон України “Про розвиток автомобільної промисловості України”, що встановив нові ставки ввізного мита, які обраховуються у процентах від митної вартості автомобілів, а не в залежності від об’єму двигуна транспортного засобу, як це було встановлено законодавством до цього, набрав чинності через 45 днів після його опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті “Голос України” за 8 квітня 2004 р. Тобто, з 24 травня 2004 р. мали застосовуватись встановлені ним нові ставки ввізного мита.

Враховуючи те, що всі суди, які розглядали справу, прийшли до протилежного висновку, ухвалені ними судові акти підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 111¹⁷ - 111²⁰ Господарського процесуального кодексу України, Судова палата
Касаційну скаргу Харківської митниці задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 08.02.2005 р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2004 р. та рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2004 р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.