Відповідно до ст. 19 Закону України «Про судоустрій України» військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону

Вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 18 березня 2008 р. Ф. засуджено за ч. 1 ст. 368 КК на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади у виправно-трудових установах України, а також в установах Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства Збройних Сил України.

На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК на Ф. покладено обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Ф. визнано винним та засуджено за те, що, працюючи на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби, маючи спеціальне звання “капітан внутрішньої служби”, за зміну умов утримання засудженого Т. отримав від Ч. хабар у розмірі 400 грн.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 11 серпня 2008 р. частково задоволено апеляцію прокурора: у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства (порушення правил підсудності) вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 18 березня 2008 р. стосовно Ф. скасовано, а кримінальну с справу направлено до Верховного Суду України для вирішення питання про зміну її підсудності.

В ухвалі апеляційного суду зазначено, що Ф. має спеціальне звання “капітан внутрішньої служби” і відноситься до осіб середнього начальницького складу органів державної кримінально-виконавчої служби України, а тому відповідно до ст. 19 Закону України “Про судоустрій України” та статей 33, 36, 38, 41 КПК кримінальна справа щодо нього підсудна військовому суду.

У клопотанні заступника Генерального прокурора України, яке підтримали п’ять суддів Верховного Суду України, порушувалося питання про скасування ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 11 серпня 2008 р. у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства та направлення справи щодо Ф. на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який вважав клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України дійшли висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів кримінальної справи щодо Ф. вбачається, що на момент скоєння злочину (6 вересня 2007 р.) він, працюючи на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби, мав спеціальне звання “капітан внутрішньої служби”, яке йому було присвоєно відповідно до Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань, затвердженого Указом Президента України від 31 липня 1998 р. № 827/98.

Згідно з цим Положенням Державний департамент України з питань виконання покарань є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який безпосередньо реалізовує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, і не відноситься до військових формувань, оскільки військовослужбовці у ньому не проходять військову службу.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 р. № 114 (далі — Положення), спеціальне звання “капітан внутрішньої служби” відноситься до звання такої категорії осіб як “середній начальницький склад”, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ, і яким присвоюються спеціальні звання, а також порядок проходження служби яких регламентується цим Положенням.

Згідно з послужним списком Ф. у Збройних Силах України не служив і на військовому обліку не перебував.

У ч. 1 ст. 19 Закону України “Про судоустрій України” визначено, що військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Зокрема, у ст. 36 КПК зазначено, що військовим судам підсудні справи про злочини осіб, які мають військові звання.

Ураховуючи наведене, висновок суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області про те, що кримінальна справа відносно Ф. підсудна військовому суду, не відповідає вимогам ст. 36 КПК.

За таких обставин Верховний Суд України скасував ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 11 серпня 2008 р. щодо Ф., а справу направив на новий апеляційний розгляд.