Такими словами Голова Верховного Суду України Василь Онопенко завершив розширене засідання президії апеляційного суду Київської області за участю голів місцевих судів Київщини, на якій обговорювалися результати вивчення робочою групою Верховного Суду України практики розгляду земельних спорів цими судами.

Робоча група виявила, за словами В. Онопенка, “гнітючі факти” порушення закону деякими суддями — тими, хто мав би стояти на захисті правопорядку. “І тоді починаєш розуміти, звідки той низький рівень довіри в українському суспільстві до суддів і правосуддя в країні. Бо ж за ганебними вчинками кількох губиться чесна й наполеглива праця багатьох, до того ж — у дуже непростих умовах сьогодення”, — зауважив Голова Верховного Суду України.

Вивчення практики розгляду судами земельних спорів проведено робочою групою Верховного Суду України на чолі з суддею Верховного Суду України Ярославом Романюком з 18 вересня по 1 жовтня 2008 р. в межах комплексу заходів, які вживаються Верховним Судом України з метою недопущення використання судових рішень задля неправомірного набуття права власності на земельні ділянки тощо.

Відповідно Головою Верховного Суду України було прийнято рішення здійснити вивчення судової практики у земельних спорах у Київській області з метою виявлення помилок і зловживань та недопущення поширення такої практики в інших регіонах України.

Із доповіддю про результати вивчення судової практики виступив Ярослав Романюк. Доповідач закцентував увагу на найбільш проблемних питаннях земельних спорів, роз’яснив положення земельного законодавства, у застосуванні яких допускалися помилки. Зокрема, за словами керівника робочої групи, непоодинокими були випадки задоволення судами позовів про визнання права на земельну частку (пай) без наявності належних підстав.

Виявлено також випадки, коли рішення судів використовувались особами з метою обходу мораторію на відчуження земельних ділянок, встановленого положеннями Земельного кодексу України. Так, у судовому порядку визнавалися дійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок чи земельних часток (паїв), які суперечили вимогам земельного законодавства. До того ж за набувачами за такими договорами необґрунтовано визнавалося право власності на земельну ділянку чи право на земельну частку (пай).

В окремих випадках суди всупереч нормам земельного законодавства ухвалювали рішення про звернення стягнення на земельну ділянку в рахунок погашення боргу за договором поворотної фінансової допомоги.

Деякими судовими рішеннями неправомірно змінювалось і цільове призначення земельних ділянок. Непоодинокими були також порушення при розгляді судами справ про спадкування земельних ділянок та земельних часток (паїв).

Окремі суди видавали виконавчі документи на рішення третейських судів про визнання права власності на земельні ділянки, прийняті поза межами їхньої компетенції.

За наслідками вивчення робоча група Верховного Суду України запропонувала конкретні шляхи усунення виявлених недоліків і поліпшення роботи судів.

У підсумку Головою Верховного Суду України прийнято рішення про звернення до Вищої ради юстиції щодо звільнення окремих суддів з посади. “Судді, які порушують, до того ж — грубо і навмисне — закон, не мають права працювати у судах, тому що вони своїми діями ганьблять усю судову владу України”, — переконаний Василь Онопенко.

Аналіз судової практики засвідчив: оскільки земельне питання (та ще й поблизу Києва!) є надзвичайно актуальним, а отже, — прибутковим, то і спокус “нагріти на ньому руки” вистачає. І дуже прикро, констатували присутні на засіданні, що до цього причетні й деякі працівники Феміди. А тому, зауважив у своєму виступі голова апеляційного суду Київської області Юрій Нечипоренко, таке вивчення, зініційоване Верховним Судом України, було надзвичайно необхідним. Тільки неухильне дотримання законодавства при розгляді земельних спорів може стати тією перепоною, що зупинить зловживання і не допустить, аби їхня хвиля покотилась далі.

Ю. Нечипоренко також поінформував присутніх про заходи, що вживаються апеляційним судом з метою підвищення рівня здійснення судочинства в цій складній та проблемній категорії справ. Зокрема, апеляційним судом вивчено та узагальнено практику розгляду місцевими судами Київської області земельних спорів. Виявлені проблемні питання та випадки неоднакового застосування земельного законодавства обговорювалися на засіданнях президії апеляційного суду. Проводились також практичні заняття та семінари із суддями місцевих судів.

Щодо окремих суддів, які допускали грубі порушення норм земельного, цивільного та цивільно-процесуального законодавства при вирішенні земельних спорів, постановлялись окремі ухвали, які направлялися для вжиття заходів дисциплінарного характеру до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії суддів Київської окружної кваліфікаційної комісії суддів загальних судів. Голова апеляційного суду особисто вносив подання щодо притягнення окремих суддів до дисциплінарної відповідальності та щодо звільнення з посади у зв’язку з порушенням суддею присяги.

У цьому сенсі Ю. Нечипоренко висловив стурбованість із приводу обмеженості повноважень апеляційного суду в заходах реагування на зазначені випадки. І, зокрема, щодо відсутності в апеляційного суду повноважень виправляти помилку місцевого суду в разі, якщо судове рішення не оскаржено особами, які брали участь у справі.

На засіданні були заслухані також звіти голів місцевих судів щодо фактів порушень, виявлених робочою групою. Звучали вони не досить переконливо, хоча й називалися певні об’єктивні причини “недогляду”. Бо ж є індивідуальна відповідальність кожного: у суддів — за вирішення конкретної справи, а в голів судів — за організацію роботи суду.

Отож позиція Голови Верховного Суду України цілком рішуча: “Ми зробимо все можливе, аби аналогічні випадки не мали місця в судочинстві, — запевнив В. Онопенко, — і щоб ложка гіркого дьогтю не звела нанівець добру начинку суддівської “бочки меду”. І в цьому сенсі надання суддям методичної допомоги, на переконання керівника найвищої судової інстанції України, не допоможе: це — системна проблема, а тому й вирішувати її потрібно радикально.

“Ніхто, крім нас, у нашій суддівській хаті порядок не наведе, — резюмував на завершення засідання Голова Верховного Суду України. — Тому давайте робити висновки із озвучених сьогодні фактів. Я для себе їх уже зробив”.