На цьому наголошується в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», прийнятій на черговому засіданні Пленуму під головуванням Василя Онопенка 18 грудня ц.р.

Зважаючи на те, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права, суди, повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі, зазначається у постанові Пленуму.

Постанова Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» стосується такої частини заключної стадії судового розгляду як ухвалення та проголошення судового рішення.

Беручи до уваги процесуальне оновлення інституту судового рішення, постанова містить детальні роз’яснення, що стосуються, зокрема:

- вимог, які пред’являються до рішення суду з точки зору законності й обґрунтованості та змісту рішення; вимог щодо його мотивувальної частини при посиланні на закони та інші ратифіковані Україною міжнародно-правові документи і врахування при ухваленні рішення судових актів Конституційного Суду та постанов Пленуму Верховного Суду України. Зокрема, увага судів звертається на те, що обґрунтування в рішенні суду кожного доводу сторін по суті позову є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- роз’яснено, як мають вирішуватися суперечності між нормами права при ухваленні рішення суду;

- деякою проблемою судів стало дотримання вимог щодо таємниці нарадчої кімнати і це пов’язано з тим, що новий Цивільний процесуальний кодекс України уже не розглядає як безумовну підставу для скасування рішення порушення цієї таємниці, що було в ЦПК 1963 р. і, крім того, не містить статті про зміст поняття «таємниця нарадчої кімнати»;

- важливим є надання роз’яснень щодо можливості та умов, при яких суд має право вийти за межі заявлених позовних вимог, оскільки процесуальний кодекс та матеріальні кодекси щодо цього питання містять різні положення;

- надано роз’яснення також і щодо культури такого процесуального документа як судове рішення.

Скерування судової практики відповідно до наданих роз’яснень, зазначалось на Пленумі, дозволить реалізувати демократичний потенціал, закладений у Цивільному процесуальному кодексі України, і забезпечити ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення шляхом розгляду справи впродовж розумних строків.

Окрім того, Пленум Верховного Суду України прийняв постанову «Про судову практику у справах про банкрутство», в якій дав судам відповідні грунтовні роз’яснення, перш за все звернувши увагу на те, які законодавчі акти України регулюють провадження у справах цієї категорії та норми яких законів мають пріоритет у застосуванні.

У першому читанні Пленум ВСУ розглянув проекти постанов про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України та про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи.

Також у першому читанні також розглянуто проект постанови про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

До постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 «Про судову практику у справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» внесено ряд змін та доповнень.