З метою подальшого удосконалення практики застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства та забезпечення гарантованих статтею 29 Конституції України і статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Пленум Верховного Суду України

Внести до постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 10) такі зміни та доповнення:

1. В абзаці першому пункту 1 у назві Конвенції слова “та основних свобод” замінити словами “і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), далі – Конвенції)”.

2. Друге речення абзацу першого пункту 8 після слів “законного представника підозрюваного, обвинуваченого” доповнити словами “крім захисника у випадках, передбачених частиною першою статті 45 КПК”.

3. Друге речення абзацу першого пункту 15 після слів “цієї постанови, зокрема, зазначаються” доповнити словами “думка прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та пояснення підозрюваного, обвинуваченого, його захисника та законного представника у разі їх участі у розгляді подання”.

4. В абзаці четвертому пункту 19 перше речення викласти в такій редакції:

“Вважати правильною практику тих суддів, які при розгляді подання про продовження строків тримання під вартою та в разі надходження обґрунтованих клопотань про участь обвинуваченого та його захисника у розгляді такого подання, визнають обов’язковою явку обвинуваченого та захисника, допущеного до участі у справі відповідно до вимог частини першої статті 45 КПК”.

5. Пункт 20 після абзацу третього доповнити абзацом четвертим такого змісту:

“Звернути увагу суддів на те, що при обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 148, 150 КПК, статей 5, 6 Конвенції та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою”.

Абзац четвертий цього пункту вважати абзацом п’ятим.

6. Доповнити постанову пунктом 21¹ такого змісту:

“21¹. Звернути увагу судів на те, що постанови про обрання запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою з урахуванням вимог статті 62 Конституції України та пункту 2 статті 6 Конвенції мають бути викладені у формулюваннях, які забезпечують дотримання принципу невинуватості особи”.

Голова Верховного Суду України	лл В.В. Онопенко
лл Секретар Пленуму Верховного Суду України	лл ;; Ю.Л. Сенін