Про це йдеться у листі Голови Верховного Суду України Василя Онопенка до Верховної Ради України, приводом до якого стали звернення різних суб’єктів щодо повноважності суддів, рішення про обрання яких безстроково на посади суддів приймалося в період дії указів Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України V скликання та призначення позачергових виборів. У цих зверненнях порушується питання про необхідність визначення правового статусу таких суддів та вжиття заходів щодо забезпечення легітимності правосуддя, оскільки це безпосередньо пов’язано із законністю постановлених ними судових рішень.

У період дії зазначених указів Президента було прийнято ряд постанов Верховної Ради України про обрання на посаду безстроково та звільнення з посади стосовно 145 суддів.

29 січня 2008 р. Конституційний Суд відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за зверненням Верховної Ради про надання висновку стосовно відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб вимогам статей 157, 158 Конституції України. Підставою для такої відмови стало те, що звернення у цій справі надійшло від неправомочного суб’єкта. Конституційний Суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення про таке звернення (Постанова від 4 вересня 2007 р. № 1253-V) “Верховна Рада України не була повноважною і відповідно не мала права здійснювати конституційні повноваження”.

Даючи правову оцінку зазначеному зверненню Верховної Ради України, Конституційний Суд України виходив із того, що Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менше двох третин її конституційного складу. Така вимога є умовою повноважності Верховної Ради України протягом усього періоду скликання (Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 р. № 17-рп).

З положень мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від 29 січня 2008 р. № 5-у випливає, що цю умову повноважності Верховної Ради України не було дотримано починаючи з 5 червня 2007 р. — з дня видання Указу Президента України № 497 “Про призначення позачергових виборів до Верховної Ради України у зв’язку з неповноважністю Верховної Ради України та достроковим припиненням її повноважень” через дострокове припинення повноважень народних депутатів України, кількість яких становить понад одну третину від конституційного складу Верховної Ради України.

Отже, всі рішення Верховної Ради України, ухвалені нею починаючи з 5 червня 2007 р., в тому числі з питань обрання суддів безстроково та їх звільнення з посад, слід вважати такими, що прийняті неправомочним суб’єктом.

Разом із тим, Конституційним Судом України не було вирішено питання щодо правомочності (повноважності) Верховної Ради України у період дії указів Президента України від 2 квітня 2007 р. № 264 та від 26 квітня 2007 р. № 355. Своїми ухвалами від 21 травня 2007 р. № 20-уп та від 20 червня 2007 р. № 26-уп Конституційний Суд України припинив конституційне провадження у справах за конституційними поданнями відповідних суб’єктів щодо відповідності Конституції України зазначених указів Президента України через непідвідомчість йому цих конституційних подань, оскільки його юрисдикція не поширюється на нормативно-правові акти, що втратили чинність.

Проте ці укази були чинними в період з 2 квітня по 5 червня 2007 р. (Указ Президента України від 2 квітня 2007 р. № 264 — з 2 по 26 квітня 2007 р., Указ Президента України від 26 квітня 2007 р. № 355 — з 26 квітня по 28 травня 2007 р. та з 2 по 5 червня 2007 р.). Отже, під сумнів поставлено легітимність прийнятих у цей період рішень Верховної Ради України.

Так, Президент України зупинив дію ст. 2 Указу Президента України від 26 квітня 2007 р. № 335 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів” на 29, 30, 31 травня та 1 червня 2007 р. В цей час Верховна Рада України повторно проголосувала (фактично — переголосувала) низку рішень, прийнятих у період з 2 квітня по 28 травня 2007 р. Таким чином, Верховна Рада України фактично визнала відсутність юридичної сили своїх рішень, прийнятих з 2 квітня 2007 р.

У зверненні Голови Верховного Суду до парламенту зазначається, що у цей період (29, 30, 31 травня та 1 червня 2007 р.) Верховною Радою України також було обрано безстроково 14 суддів і звільнено з посад 7 суддів.

Таким чином, існує нагальна потреба у розгляді парламентом питання щодо обрання суддів безстроково та звільнення їх з посад у період дії указів Президента України від 2 квітня 2007 р. № 264, від 26 квітня 2007 р. № 355 та від 5 червня 2007 р. № 497 (йдеться про надання належної юридичної сили прийнятим у цей період 12 постановам Верховної Ради).

Враховуючи викладене та виходячи з необхідності забезпечення правового порядку в державі, а також визначених Конституцією та законами України правових принципів здійснення правосуддя, Голова Верховного Суду Василь Онопенко просить парламент вжити передбачених законом заходів щодо усунення вищеназваних обставин, які підривають правові основи діяльності судової влади, ставлять під сумнів легітимність судових рішень і становлять загрозу для належного судового захисту прав та свобод людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб і держави.