Викрадення грошей та майна із скрині невірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як вчинене з проникненням у сховище

Верховний Суд України на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії розглянув у судовому засіданні в м. Києві 26 січня 2007 р. справу за клопотанням заступника Генерального прокурора України, внесеного за поданням п’яти суддів, про перегляд в порядку виключного провадження вир. Козельщинського районного суду Полтавської області від 9 серпня 2005 р.

Цим вироком Б. засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, а за сукупністю вироків, на підставі ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 96 КК України Б.. призначене примусове лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі.

В апеляційному та касаційному порядку справа не розглядалася.

Б. визнано винним у викраденні чужого майна з проникненням у сховище.

Як визнав суд, 15 червня 2004 р., перебуваючи в селі, на запрошення господаря Б.Д. в його будинку, скориставшись тим, що той пішов до крамниці, раніше судимий за крадіжку Б. таємно проник у скриню, звідки викрав гроші в сумі 1тис. 520 грн та речі потерпілого, заподіявши йому шкоду на загальну суму 1 тис. 847 грн.

У клопотанні заступника Генерального прокурора України порушено питання про зміну вир. та перекваліфікацію дій Б. з ч. 3 на ч. 2 ст. 185 КК України та виключення з вир. рішення суду про призначення йому на підставі ст. 96 КК України примусового лікування від алкоголізму.

Клопотання заступника Генерального прокурора України внесено на судовий розгляд спільного засідання за поданням, підписаному п’ятьма суддями Верховного Суду України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав своє клопотання, перевіривши матеріали справи та наведені у клопотанні доводи, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової Судової колегії Верховного Суду України вважають, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановивши обставини, за яких засуджений Б. вчинив крадіжку майна потерпілого Б.Д., суд кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185 КК України

Приймаючи таке рішення щодо кваліфікації злочинних дій Б. органи досудового слідства та суд виходили з того, що крадіжка із скрині є крадіжкою із проникненням у сховище.

Проте такий висновок є помилковим, оскільки під сховищем слід розуміти таке місце, яке призначене для зберігання майна та має засоби охорони від доступу сторонніх осіб. Такими сховищами мають визнаватися контейнери, товарні вагони, охоронювані загони для худоби, тощо.

Тому викрадення грошей та майна із скрині, яка знаходилася у будинку потерпілого, де Бузький С.А. знаходився на запрошення потерпілого Б.Д., не можна визнати таким, що вчинене із проникненням у сховище.

За таких обставин дії засудженого Б. підлягають перекваліфікації з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того з вир. підлягає виключенню рішення суду про призначення Б. примусового лікування від алкоголізму на підставі ст. 96 КК України, оскільки хронічний алкоголізм не відноситься до хвороб, що становлять небезпеку для здоров’я інших осіб.

На підставі наведеного, керуючись статтями 400⁴, 400¹⁰ КПК України, Верховний Суд України

клопотання заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 9 вересня 2004 р. щодо Б. змінити.

Перекваліфікувати дії засудженого Б. з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України і за цим законом призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі, а за сукупністю вироків, на підставі ст. 71 КК України, остаточно визначити йому покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі.

Виключити з резолютивної частини вир. рішення суду про призначення Б. примусового лікування від алкоголізму на підставі ст. 96 КК України.