Угода, укладена керівником підприємства, звільненим із займаної посади на момент її укладення, є нікчемною, тобто недійсною, і не може породжувати наслідків щодо передачі майна від одного власника іншому

Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 5 квітня 2005 р.

Верховний Суд України, розглянувши касаційні скарги ТОВ “Українська паливно-енергетична компанія” та ТОВ “Ексімтранс” на постанову Вищого господарського суду України від 10 лютого 2005 р. у справі за позовом ЗАТ “Науково-виробниче підприємство “Медінжсервіс” до ТОВ “Ексімтранс”, комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”, ТОВ “Українська паливно-енергетична компанія” про визнання недійсним договору, визнання права власності та зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У травні 2004 р. ЗАТ “Науково-виробниче підприємство “Медінжсервіс” звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна № 968, укладеного 9 лютого 2004 р. між ним та ТОВ “Ексімтранс”, визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою м. Київ, вул. Рибальська, 2, зобов’язання комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” зареєструвати право власності на зазначені об’єкти.

В обґрунтування позовних вимог ЗАТ “Науково-виробниче підприємство “Медінжсервіс” вказує, що спірний договір був укладений від імені підприємства не уповноваженою особою, спрямований на незаконне заволодіння майном товариства із порушенням вимог ч.1 ст. 92, ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215, ст. 228 ЦК.

У процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, окрім заявлених попередніх вимог, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих будівель № 1882, укладений 18 травня 2004 р. між ТОВ “Ексімтранс” та ТОВ “Українська паливно-енергетична компанія”, визнати за ЗАТ “Науково-виробниче підприємство “Медінжсервіс” право власності на належні будівлі, зобов’язати зареєструвати право власності на зазначені об’єкти, а ТОВ “Українська паливно-енергетична компанія” – звільнити займані будівлі.

ТОВ “Ексімтранс” позов не визнано, заперечуючи проти наведених вимог посилалось на те, що товариство є добросовісним набувачем, а договір купівлі-продажу нерухомого майна від 9 лютого 2004 р. укладено в передбаченому законом порядку.

ТОВ “Українська паливно-енергетична компанія” заперечуючи проти позову також вказувало, що є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.

Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” позовні вимоги не визнало, при цьому стверджує, що реєстрація об’єктів нерухомого майна та права власності на них здійснена згідно з наданими документами, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11 серпня 2004 р. позов задоволено. Постановлене судове рішення мотивовано тим, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2004 р. зазначене рішення скасовано і в задоволенні позову відмовлено. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів відчуження майна позивача поза його волею, крім того позивач не довів, а суд першої інстанції не дослідив підстав для витребування майна від добросовісного набувача.

Оскаржуваною постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2004 р. скасовано, а рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Постанова мотивована тим, що спірна угода №969 є нікчемною і не може породжувати наслідків щодо передачі майна від одного власника іншому.

10 березня 2005 р. Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою ТОВ “Українська паливно-енергетична компанія” та касаційною скаргою ТОВ “Ексімтранс” у яких ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 10 лютого 2005 р. з підстав неправильного застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами в процесі їх розгляду, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ “Науково-виробниче підприємство “Медінжсервіс” від 16 січня 2004 р. Козловського Л.М. було звільнено з посади керівника товариства, а отже на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна №968 від 9 лютого 2004 р. він не мав правових підстав для укладення такої угоди. Спірна угода №968, згідно з вимогами ч.1 ст.215, ч.2 ст. 228 ЦК є нікчемною, тобто недійсною і не може породжувати наслідків щодо передачі майна від одного власника іншому. Оскільки ТОВ “Ексімтранс” не набуло статусу власника щодо спірного нерухомого майна, це, в свою чергу, дає підстави для визнання недійсною і угоди №1882 від 18 травня 2004 р.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2004 р. та залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, Вищий господарський суд України правильно виходив із того, що спірна угода укладена не уповноваженою особою. Отже, договір №968 від 9 лютого 2004 р. є нікчемною угодою, а така угода не може породжувати наслідків щодо передачі майна іншому власнику.

Відповідно до пункту 1 статті 11118 ГПК, Верховний Суд України за результатами розгляду справи має право залишити постанову без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення коли суд визнає, що постанова Вищого господарського суду України ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного, Судова палата не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями 111¹⁷-111²⁰ ГПК, Верховного Суду України

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ТОВ “Українська паливно-енергетична компанія” та касаційну скаргу ТОВ “Ексімтранс” залишити без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України від 10 лютого 2005 р. – без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.