Цю істину мають розуміти представники усіх без винятку органів державної влади в Україні.

На цьому наголосили учасники Міжнародної конференції «Незалежність суддів в Україні», яка відбулася 11 листопада 2011 року у Верховному Суді України.

На конференції за участі представників влади, суддівського корпусу України, науковців та міжнародних експертів представлено результати моніторингу стану незалежності суддів в Україні, здійсненого Радою суддів України та Центром суддівських студій у рамках проекту «Підтримка судової реформи в Україні» за сприяння Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва; обговорено найбільш проблемні питання утвердження незалежності суддів в Україні.

З вітальним словом перед учасниками конференції виступив виконуючий обов’язки Голови Верховного Суду України Анатолій Ярема. Він відзначив ту велику за обсягом роботу, яка проводиться з 2007 року в рамках цього проекту, і висловив подяку його організаторам та учасникам за дійсно непідробний інтерес до процесів реформування судової системи.

Таке публічне обговорення нагальних проблем, пов’язаних із діяльністю органів судової влади, має сприяти їх вирішенню, наголосив Анатолій Ярема. І бажано, щоб наслідки такої уваги знайшли своє втілення у відповідних пропозиціях та рекомендаціях, спрямованих на внесення змін до чинного законодавства.

Подібна міжнародна співпраця дає можливість урахувати багатий передовий досвід закордонних колег, сказав в.о. Голови Верховного Суду України, продемонструвати представникам найвищих органів державної влади України, що на необхідність вжиття ними відповідних компетенційних заходів щодо реалізації міжнародних стандартів незалежності суддів у національному законодавстві та практиці звертають увагу не лише вітчизняні, а й європейські експерти, донести до європейської громадськості інформацію про реальний стан речей у судовій системі України.

Анатолій Ярема зауважив, що суддям і всім, хто усвідомлює суспільне призначення судової системи, вкрай складно уявити собі, щоб суди якимось чином чи способом зазіхали на незалежність органів законодавчої або виконавчої влади. Зворотну ж ситуацію уявити цілком реально, і, на жаль, не тільки уявити.

Реалії життя такі, що незалежність судової влади навряд чи можливо автоматично убезпечити від різного роду посягань, констатував А. Ярема. Адже незалежність – явище багатогранне, має різні складові, тож і форми спроб її обмеження або втручання можуть бути надзвичайно різними – від політичних, законодавчих, фінансових і т.д. до впливу на окремо взятого суддю або склад суду у зв'язку з розглядом ним конкретної справи.

Анатолій Ярема відзначив актуальність для України цієї внутрішньо державної проблеми, не в останню чергу зумовленої рівнем правової культури в суспільстві, й підкреслив, що Верховний Суд України, активно використовуючи надані йому Конституцією та законом повноваження, постійно відстоював і відстоює незалежність органів судової влади. Зокрема, було прийнято постанову Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 р., направлено ряд конституційних подань до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції окремих положень низки законів України, що регламентують діяльність судової системи.

Насамкінець Анатолій Ярема зауважив, що «жарти» з незалежністю суду є неприпустимими, про що красномовно свідчить одне з останніх рішень Європейського суду з прав людини – від 6 жовтня 2011 року у справі «Агрокомплекс» проти України». Втручання органів влади у судовий процес зумовило визнання Європейським судом факту порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції, а державі Україна заявлено рекордну суму справедливої сатисфакції – 179.119.430 євро!

Таким чином, підсумував А. Ярема, оскільки державна влада в Україні єдина, то й зусилля її мають бути cпільними та одновекторними й жодним чином не нагадувати поведінку героїв відомої байки Крилова про лебедя, рака та щуку.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя Верховного Суду України Ігор Самсін у своєму виступі наголосив на необхідності чіткого визначення критеріїв притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, щоб уникнути можливих маніпуляцій. На його думку, настав час ухвалення єдиного дисциплінарного кодексу судді.

Суддя Конституційного Суду у відставці Микола Козюбра звернув увагу присутніх на те, що через процедуру призначення суддів Президентом України та Верховною Радою можливий політичний вплив на формування судової системи. Потрібно усунути цей вплив, позбавивши Главу держави і парламент права призначати суддів, переконаний науковець.

На необхідності дотримання міжнародних стандартів незалежності суддів наголосив голова Ради суддів України, суддя Верховного Суду України Ярослав Романюк. А ці стандарти відомі: державні органи, установи та організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об’єднання мають поважати незалежність суддів і не посягати на неї; судді та судова влада без шкоди для своєї незалежності повинні підтримувати конструктивні робочі відносини з установами та органами влади; виконавча та законодавча влади зобов’язані забезпечувати незалежність суддів та унеможливлювати заходи, які можуть її обмежити; коментуючи рішення суддів, виконавча та законодавча влади мають уникати критики, яка може підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї.

І в цьому сенсі, переконаний голова Ради суддів України, має відчутно зрости роль органів суддівського самоврядування в Україні, розширитися арсенал їх засобів у справі реального відстоювання незалежності суддів, налагодитися ефективна комунікація між представниками законодавчої, виконавчої та судової влад.