Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у кримінальних справах у касаційному порядку 2005 Ухвала від 8 листопада 2005 р. у справі за касаційною скаргою законного представника неповнолітнього потерпілого С. на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 грудня 2004 р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 22 лютого 2005 р.

У Х В А Л А
колегії суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України від 8 листопада 2005 р.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, розглянувши в судовому засіданні 8 листопада 2005 р. в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргу законного представника неповнолітнього потерпілого С. – С.С. на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 грудня 2004 р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 22 лютого 2005 р.,
встановила:

Зазначеним вироком засуджено

Б., 1987 р.н., несудимого,

за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 і ст. 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 22 лютого 2005 р. вирок щодо засудженого залишено без зміни.

Як визнав суд, 29 серпня 2004 р. близько 23 год. 45 хв. поблизу будинку № 1 на пл. Жовтневій у м. Бердичеві Б. під час сварки та бійки з потерпілим С. на ґрунті неприязних відносин умисно завдав останньому чотири удари ножем у груди та плече, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі представник потерпілого порушує питання про скасування судових рішень щодо Б. з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з м’якістю призначеного покарання. Стверджує, що суд не навів переконливих мотивів звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, а, позбавивши його права виступу в дебатах, не врахував його думку з приводу міри покарання, яку слід призначити засудженому.


Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, представника потерпілого, який підтримав касаційну скаргу, думку прокурора про її задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з вироку, суд визнав обставину яка пом’якшує покарання Б. – щире каяття, що за умови не визнання ним вини у вчиненому злочині за встановлених в суді обставин є невірним.

Крім того, судом не наведено переконливих мотивів звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 і ст. 104 КК України за вчинення умисного тяжкого злочину щодо неповнолітнього, а також не взято до уваги ступінь тяжкості та наслідки вчиненого.

Положення ст. 161 КПК України встановлюють принцип розгляду справ у судах на засадах змагальності, у яких суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов’язків і здійснення наданих їм прав.

З огляду на дану норму закону, доводи представника потерпілого який наполягає, що ненадання йому права виступу в дебатах призвело до того, що суд не врахував його міркувань і призначив засудженому несправедливе покарання внаслідок м’якості, є слушними.

Твердження у касаційній скарзі представника потерпілого про те, що суд позбавив його права виступу в дебатах, підтверджується посвідченими головуючим зауваженнями на протокол судового засідання та свідчить про неповноту судового розгляду.

Зазначені обставини вказують на порушення положень ст. 161 КПК України та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, що судом апеляційної інстанції, який розглядав справу в цій частині, залишено без уваги, а тому судові рішення щодо Б. підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді даної справи у разі підтвердження вини Б. в тому ж обсязі обвинувачення, покарання йому повинно бути призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

Керуючись статтями 394 і 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України;
ухвалила:

касаційну скаргу законного представника неповнолітнього потерпілого С. – С.С. задовольнити.

Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 грудня 2004 р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 22 лютого 2005 р. щодо Б. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі.