А тому вдосконалення у цій сфері мають бути постійними, системними й вмотивованими, спрямованими на одну мету – забезпечення вільного й доступного судочинства.

На цьому наголосив Голова Верховного Суду Російської Федерації В’ячеслав Лебедєв під час зустрічі з Головою Верховного Суду України Василем Онопенком та суддями Верховного Суду, яка відбулася 23 травня 2011 року в рамках робочого візиту в Україну делегації Верховного Суду РФ на чолі з його Головою.

Василь Онопенко поінформував російських колег про хід судової реформи в Україні, зауваживши при цьому, що за певним позитивом, вона, на його думку, має ряд істотних недоліків. Найперше це стосується суттєвих обмежень повноважень Верховного Суду України, системи допуску до перегляду ним справ після вищих спеціалізованих судів, неможливості забезпечення найвищою судовою інстанцією держави єдності судової практики.

На жаль, констатував Голова Верховного Суду України, під час прийняття нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не було враховано чисельні пропозиції суддівського корпусу, спрямовані на удосконалення судочинства. Та виправити ситуацію на краще законодавець може і зараз, переконаний Василь Онопенко, врахувавши висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи в Україні, думку експертів інших авторитетних інституцій в галузі права. Грунтовні пропозиції щодо удосконалення судочинства, визначення своїх ролі та місця в судовій системі держави передав до українського Парламенту і Верховний Суд України.

Реформування судочинства – закономірний і водночас надзвичайно відповідальний процес, наголосив Голова Верховного Суду Російської Федерації В’ячеслав Лебедєв, адже судова система є стрижнем держави, і будь-які вдосконалення у цій сфері мають слугувати одній меті: забезпеченню вільного й доступного судочинства.

Певні труднощі у ході здійснення судово-правової реформи є й у Російській Федерації, сказав В’ячеслав Лебедєв. Однак до голосу суддів там дослухаються, є розуміння виконавчої влади щодо необхідності достатнього фінансового забезпечення судів. Верховний Суд РФ, виходячи із визначених Конституцією повноважень, є вищим судовим органом з цивільних, кримінальних, адміністративних та інших справ, віднесених до компетенції судів загальної юрисдикції. У його структурі діють пленум, президія, апеляційна колегія, судові колегії в адміністративних, цивільних, кримінальних справах.

В.Лебедєв поінформував українських колег, що наразі Верховний Суд РФ, до складу якого входять 125 суддів, у межах своєї компетенції розглядає справи в якості першої, апеляційної, касаційної, наглядової інстанцій і за новими або нововиявленими обставинами у порядку, передбаченому федеральними законами.

Іще одним надзвичайно важливим моментом, додав Голова Верховного Суду РФ, є те, що відповідно до Конституції Російської Федерації Верховному Суду належить право законодавчої ініціативи з питань його ведення. І це дає можливість напряму апелювати до законодавчої гілки влади щодо необхідних змін у законодавстві, адже його недосконалість найочевидніше проявляється через судову практику.

Право судової влади на законодавчу ініціативу, переконаний В.Лебедєв, таке ж логічне, як і право інших гілок влади на це, і таке ж життєво необхідне.

Голова Верховного Суду РФ розповів також про те, що питаннями фінансового забезпечення усіх судів Російської держави відає Судовий департамент Верховного Суду Російської Федерації, керівник якого Олександр Гусєв також входить до складу делегації.

Голова Верховного Суду України висловив упевненість, що і в Україні процес реформування судової системи ввійде, зрештою, в конструктивне русло і дасть поштовх до давно очікуваного вдосконалення судочинства, спрямованого так само на забезпечення прав людини і громадянина.

У зустрічі взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Україні Михайло Зурабов, судді Верховного Суду України Ярослав Романюк, Петро Пилипчук, Галина Канигіна, Марина Клименко, Олександр Коротких.