Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Луганськобленерго” (далі - ВАТ “Луганськобленерго”) на ухвалу Вищого господарського суду України від 3 листопада 2005 р. у справі № 34/224 за позовом ВАТ “Луганськобленерго” до Закритого акціонерного товариства “Укренергозбут” (далі - ЗАТ “Укренергозбут”) про стягнення 1 млн. 593 тис. 424 грн, -
У лютому 2005 р. ВАТ “Луганськобленерго” звернулось до господарського суду з позовом до ЗАТ “Укренергозбут” про стягнення 1 млн 593 тис. 424 грн. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що між позивачем та ЗАТ “Укренергозбут” укладено договір купівлі-продажу від 17 травня 2000 р. № 31v-20/4 за умовами якого ВАТ “Луганськобленерго” зобов’язалось передати, а відповідач прийняти і оплатити простий вексель від 26 жовтня 1999 р. № 6430435317040, емітований Відкритим акціонерним товариством “Стаханівський завод феросплавів”, номінальною вартістю 1 млн 392 тис. 387 грн.

Відповідач взятих на себе зобов’язань не виконав. Позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу та пеню у розмірі 201 тис. 38 грн.

Позовну заяву від імені позивача підписав виконуючий обов’язки голови правління ВАТ “Луганськобленерго” Скорбач В.П.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14 квітня 2005 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2005 р., позов залишено без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу ( далі - ГПК) України, оскільки позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати.

Мотивуючи свої рішення суди виходили з того, що рішенням Старокиївського районного суду м. Києва від 30 травня 2000 р. Курбацького В.С. поновлено на посаді голови правління ВАТ “Луганськобленерго”. Наказом Фонду державного майна України (далі - Фонд) від 27 листопада 2000 р. № 2463 скасовано наказ Фонду від 6 червня 2000 р. № 955 про звільнення Курбацького В.С. з посади голови правління і, відповідно до наказу від 8 грудня 2000 р. № 101/к, Курбацький В.С. приступив до виконання обов’язків голови правління ВАТ “Луганськобленерго”.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 3 листопада 2005 р. касаційне провадження у справі припинено.

В основу ухвали Вищого господарського суду України покладено висновки про те, що касаційна скарга подана представником позивача, який не мав на це відповідних повноважень.

У касаційній скарзі ВАТ “Луганськобленерго” поставлено питання про скасування ухвали Вищого господарського суду України від 3 листопада 2005 р. В обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування Вищого господарського суду України норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 16 грудня 2005 р. порушено касаційне провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 3 листопада 2005 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Частиною 1 ст. 54 ГПК України встановлено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Статтею 47 Закону України “Про господарські товариства” виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства.

Статтею 48 цього ж Закону передбачено, що голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Таким чином, право на представництво юридичної особи пов’язано не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням спостережної ради ВАТ “Луганськобленерго” на посаду виконуючого обов’язки голови правління призначено Скорбача В.П.

Отже, висновок господарського суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що позовна заява ВАТ “Луганськобленерго” підписана особою, яка не мала права її підписувати, є безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.

За таких обставин ухвала Вищого господарського суду України від 3 листопада 2005 р., постанова Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2005 р. та ухвала господарського суду м. Києва від 14 квітня 2005 р. підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і розглянути справу відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 111¹⁹ - 111²⁰ ГПК України, Судова палата у господарських справах, -

касаційну скаргу ВАТ “Луганськобленерго” задовольнити.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 3 листопада 2005 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2005 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 14 квітня 2005 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.