Відповідно до п. 1 ст. 111¹⁸ ГПК України, Верховний Суд України за результатами розгляду справи має право залишити ухвалу без змін, а скаргу без розгляду

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільського районного споживчого товариства (далі — Товариства) на ухвалу Вищого господарського суду України від 18 листопада 2005 р. у справі №318/17-04 за позовом Бориспільського районного споживчого товариства до Білоцерківського районного споживчого товариства, Київської обласної спілки споживчих товариств, третя особа — Київська регіональна спілка споживчої кооперації, про визнання п. 1 постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 12 березня 2002 р. № 5 та постанови ради обласної спілки споживчих товариств від 18 березня 2002 р. недійсними,
Оскаржуваною ухвалою Вищий господарський суд України повернув без розгляду касаційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду Київської області від 31 березня 2005 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 липня 2005 р. на підставі п. 6 ч. 1 ст. 111³ Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК). Ухвала обґрунтована тим, що зі змісту касаційної скарги Товариства не вбачається в чому саме полягає суть порушення апеляційним судом норм матеріального або процесуального права.

2 лютого 2006 р. Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою Товариства, у якій ставиться питання про скасування ухвали Вищого господарського суду України з підстав неправильного застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами в процесі їх розгляду, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено ст. 111 ГПК. Зокрема, п. 4 ч. 1 цієї статті встановлено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Повертаючи касаційну скаргу, Вищий господарський суд України правильно посилався на необґрунтованість касаційної скарги, оскільки заявник вдався до аналізу норм матеріального права та не вказував які порушення допущені судами, не мотивував в чому полягають ці порушення, не вказував які висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають законодавству.

Відповідно до п. 1 ст. 111¹⁸ ГПК, Верховний Суд України за результатами розгляду справи має право залишити ухвалу без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення коли суд визнає, що ухвала Вищого господарського суду України постановлена з дотриманням вимог процесуального права.

Виходячи з наведеного, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись статтями 111¹⁷—111²⁰ ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Бориспільського районного споживчого товариства залишити без задоволення, а ухвалу Вищого господарського суду України від 18 листопада 2005 р. — без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.