головуючого	Драги В.П.,
суддів	Буніна О.І., Федченка О.С.,
за участю прокурора	Морозової С.Ю.,
захисника	Я.,
засудженого	Ч.

розглянула в судовому засіданні 21 червня 2005 р. у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого Ч. та захисника М.

Вироком Тернопільського міського суду від 10 березня 2004 р. Ч., 1937 р. н., громадянина України, несудимого, засуджено за ст. 307 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна.

Постановлено конфіскувати належний засудженому автомобіль “Москвич-2140”, який визнано знаряддям злочину.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 26 травня 2004 р. з вироку виключено вказівку суду про конфіскацію належного Ч. автомобіля. У решті вирок залишено без змін.

Чурсіна визнано винним у тому, що він 11 листопада 2003 р., приблизно о 17 год., за попередньою змовою з невстановленими слідством особами із метою незаконного перевезення та збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах приїхав на власному автомобілі “Москвич-2140” у смт. Козова Тернопільської області, а 12 листопада 2003 р., приблизно о 7 год., за вказаних у вироку обставин зазначені особи завантажили в автомобіль Ч. 8 кг 376 гр. наркотичного засобу – висушені головки опійного маку, який останній повинен був доставити у м. Славуту Хмельницької області та передати цим же особам.

Того ж дня, приблизно о 12 год., Ч. на перехресті вулиць 15 Квітня та Симоненка у м. Тернополі порушив Правила дорожнього руху і був затриманий працівниками ДАІ, які під час огляду зазначеного транспортного засобу виявили 5 мішків із маковою соломою.

У касаційних скаргах:

- засуджений посилається на те, що на досудовому слідстві до нього були застосовані недозволені методи і порушено його право на захист, у нього не було змови на перевезення з метою збуту наркотичних засобів, оскільки він вважав, що перевозить домашні речі циган, а висновки суду про його винність у такому злочині не відповідають фактичним обставинам справи.

Порушує питання про перевірку постановлених щодо нього судових рішень та пом’якшення покарання, не пов’язаного з позбавленням волі;

- захисник наводить аналогічні доводи, а також зазначає, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно та однобічно, з порушенням інших вимог кримінально-процесуального закону, не з’ясовано ряд обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а висновки суду про винність Ч. у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними у ній доказами, яким, крім того, не дано належної оцінки.

Порушує питання про скасування постановлених щодо Чурсіна судових рішень та направлення справи на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, засудженого та захисника, які підтримали доводи касаційних скарг, міркування та, обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що, не погоджуючись із вироком, засуджений подав на нього апеляцію з доповненням до неї, яка була розглянута апеляційним судом і залишена без задоволення, а вирок – без зміни.

Відповідно до ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Апеляційний суд такі вимоги закону належним чином не виконав.

Зокрема, як видно зі змісту апеляції та доповнення до неї, Ч. посилався не тільки на суворість призначеного йому покарання, а ще й наводив доводи про те, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно, необ’єктивно, з порушенням його права на захист та інших вимог кримінально-процесуального закону; зазначав, що умислу на перевезення наркотичних засобів у нього не було, оскільки він вважав, що перевозить домашні речі циган; показання на досудовому слідстві як підозрюваного та обвинуваченого були дані ним під тиском; обвинувачення ґрунтується на припущеннях, а зібрані у справі докази є недопустимими; не з’ясовано ряд обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; не дано належної оцінки показанням працівників ДАІ Щ. та М., що затримали його автомобіль, і які містять істотні суперечності; не взяті до уваги його показання, що він спеціально порушив Правила дорожнього руху, оскільки боявся циган; суд незаконно визнав винним його у вчиненні злочину, за який його засуджено, давши невірну оцінку зібраним у справі доказам.

В апеляції засуджений порушував питання про зміну вироку і призначення покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, а в доповненні до неї, як вбачається з його змісту, порушував питання про скасування вироку.

Матеріалами справи з’ясовано, що апеляційний суд під час її розгляду в апеляційному порядку суті всіх зазначених в апеляції засудженого доводів в ухвалі не навів, їх ретельно не перевірив і не проаналізував, відповіді на них не дав і свого рішення про залишення апеляції без задоволення належним чином не мотивував.

Виходячи з того, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вона підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, у процесі якого зазначені вище недоліки необхідно усунути.

Що ж стосується наведених у касаційних скаргах засудженого та захисника доводів про необґрунтованість засудження Ч., то вони підлягають перевірці під час нового апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів –

Касаційні скарги засудженого Ч. та захисника М. задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 26 травня 2004 р. щодо Ч. скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Головуючий:	Драга В.П.
Судді:	Бунін О.І., Федченко О.С.