Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
В архів новин
02/18/2008
Голова Верховного Суду висловив глибоке занепокоєння можливістю руйнації судової системи та істотного погіршення судового захисту
Голова Верховного Суду України Василь Онопенко звернувся з листом до Президента України щодо недопущення набрання чинності законами з питань правосуддя, які суперечать Конституції України, руйнують єдність судової системи, погіршують судовий захист громадян, юридичних осіб та держави.

Приводом для цього звернення стала подія, яка відбулася 12 лютого 2008 р. у Верховній Раді України і яка могла б звести нанівець усі попередні зусилля держави та суспільства, спрямовані на створення в Україні незалежного і безстороннього суду, ефективної системи захисту прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави.

Йдеться про розгляд парламентом у другому читанні законопроекту про внесення змін до Господарського процесуального кодексу (реєстр. № 0893 від 23 листопада 2007 р.), яким під приводом удосконалення порядку розгляду касаційних скарг у господарських справах насправді усупереч конституційним приписам фактично пропонується кардинальна зміна системи судоустрою України, правового статусу Верховного Суду (він позбавляється повноваження щодо касаційного перегляду судових рішень у господарських справах), повна автономізація господарських судів (вони фактично виводяться із єдиної судової системи). За пропонованими змінами Верховний Суд перестає бути найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції і фактично втрачає повноваження судового органу з розгляду господарських справ. Крім того, він позбавляється правових можливостей забезпечувати єдність судової практики у господарських справах.

Василь Онопенко наголошує на тому, що такі зміни є неприйнятними з огляду на те, що вони суперечать Конституції, основним засадам та принципам вітчизняного судочинства, істотно звужують конституційні права суб’єктів господарювання на оскарження судового рішення, зумовлюють істотне збільшення випадків оскарження судових рішень, прийнятих національними судами, до Європейського суду з прав людини, негативно вплинуть на економічні процеси в Україні.

За Конституцією (статті 125 та 129) здійснення касаційного перегляду судових рішень має бути віднесено до повноважень Верховного Суду, оскільки, по-перше, він є єдиним судовим органом в нашій державі, в якому процесуально консолідуються всі види судочинства (крім конституційного); по-друге, його рішення є остаточними в межах держави і за загальним правилом не підлягають подальшому оскарженню; по-третє, виконання ним касаційної функції є одним з основних правових засобів забезпечення справедливого правосуддя, стабільності судової влади та єдиної судової практики.

Крім того, необхідність збереження існуючої на сьогодні процедури оскарження рішень Вищого господарського суду зумовлюється станом здійснення ним судочинства та постійним зростанням кількості скарг і подань на його постанови та ухвали (порівняно з 2003 р. їх кількість зросла на 46,7 % і в 2007 р. становила 4916 касаційних скарг та подань прокурорів).

Згідно із законопроектом Верховний Суд позбавляється можливості скасовувати рішення Вищого господарського суду навіть у разі їх явної незаконності чи необґрунтованості.

Разом із тим у 2007 р. із перевіреної 351 постанови та ухвали Вищого господарського суду Верховним Судом України скасовано 295 таких постанов та ухвал, або 84 % від тих, що перевірялися (у 2006 р. — 90,9 %; у 2005 р. — 87,7 %; у 2004 р. — 86 %; у 2003 р. — 91,6 %).

Вищий господарський суд допускає також численні випадки помилкового скасування судових рішень, прийнятих місцевими та апеляційними господарськими судами. Так, у 2007 р. Верховний Суд скасував 104 постанови Вищого господарського суду України із залишенням у силі попереднього рішення місцевого чи апеляційного господарського суду (35,3 % скасованих судових рішень).

У листі підкреслюється, що основними підставами для скасування судових рішень Вищого господарського суду якраз і є ті, які авторами законопроекту пропонується виключити із ГПК. Так, у 2007 р. у зв’язку з виявленням випадків різного застосування Вищим господарським судом положень законодавства при вирішенні аналогічних справ було скасовано 105 постанов та ухвал Вищого господарського суду (35,6 % від усіх скасованих). У зв’язку з невідповідністю судових рішень Вищого господарського суду рішенням Верховного Суду у 2007 р. скасовано 30 судових рішень (10,2 % скасованих), а у зв’язку з невідповідністю Конституції чи міжнародним договорам — 41 (13,9 % від усіх скасованих).

Василь Онопенко констатує, що позбавлення Верховного Суду повноважень з перегляду судових рішень Вищого господарського суду означатиме свідоме ухилення держави від виконання в повному обсязі конституційного обов’язку щодо забезпечення захисту прав усіх суб’єктів права власності та господарювання. Учасники відносин у сфері господарювання, у тому числі органи державної влади, все частіше будуть змушені захищати свої законні інтереси в міжнародних судових установах.

У листі зазначається, що звертають на себе увагу обставини винесення зазначеного законопроекту на розгляд парламенту в другому читанні. Як відомо, внесення цього законопроекту 12 лютого цього року на розгляд Верховної Ради стало результатом політичних домовленостей щодо розблокування її роботи. Це є свідченням того, що в основі активних намагань його прийняття — не наміри удосконалити процесуальне законодавство, а зовсім інші цілі. Виходячи з потенційних наслідків реалізації положень проекту для суспільства та держави, а також з того, що господарські спори, передусім, стосуються питань власності, здійснення господарської та іншої економічної діяльності, очевидно, мотиви його прийняття можуть бути пов’язані з певними економічними та іншими приватними інтересами, у тому числі відображеними у судових справах, які розглядаються (чи будуть розглядатися) Верховним Судом.

У зв’язку з цим у зверненні наголошується на тому, що в останні роки замість вжиття системних, науково обґрунтованих і суспільно орієнтованих заходів проведення судової реформи звичною стає практика лобіювання законопроектів, які базуються на концептуально хибних засадах визначення судового устрою України, прямо суперечать Конституції і містять юридично необґрунтовані пропозиції.

Натомість залишаються без уваги розроблені Верховним Судом України або за його участю законопроекти, прийняття яких призначене вирішити найскладніші проблеми у сфері судочинства. Так, із жовтня 2007 р. Верховним Судом України було надіслано Президенту України і передано до Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права, створеної Президентом України саме для підготовки законопроектів з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, більше 10 таких законопроектів. Незважаючи навіть на схвалення ряду із цих законопроектів вказаною комісією, вони на сьогодні не внесені на розгляд Верховної Ради.

У зв’язку із зазначеним Голова Верховного Суду висловив до Президента України прохання розглянути питання щодо невідкладного внесення до парламенту законопроектів, розроблених Верховним Судом.

Аналогічні звернення направлено також Голові Верховної Ради та Прем’єр-міністру України.