Заслухавши інформацію, розглянувши та обговоривши матеріали щодо виконання постанови спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. № 7 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» Президія Верховного Суду України та президія Ради суддів України встановили.

Вищим адміністративним судом України, Львівським апеляційним, Львівським та Івано-Франківським окружними адміністративними судами, Радою суддів адміністративних судів України в цілому вжито заходів щодо усунення недоліків, виявлених під час вивчення стану організації здійснення судочинства у цих судах та вказаних у зазначеній постанові.

Із інформації Голови Вищого адміністративного суду України Пасенюка О.М., Голови Ради суддів адміністративних судів України Матолича С.В. та його заступника Маринчак Н.Є. вбачається, що вжиті заходи сприяли поліпшенню оперативності та якості розгляду зазначеними адміністративними судами справ, стану організації їхньої роботи, діяльності Вищого адміністративного суду України та Львівського апеляційного адміністративного суду з надання методичної допомоги судам нижчого рівня з метою забезпечення правильного та однакового застосування ними законодавства, кадрового забезпечення цих судів, організації роботи з ведення судової статистики та діловодства.

Так, у першому півріччі 2009 р. на розгляді Вищого адміністративного суду України перебувало майже 49 тис. касаційних скарг, з яких суддям передано майже 36 тис. скарг, або 73,4 % (у першому півріччі 2008 р. цей показник становив 39,6 %). У цей період майже втричі (до 26,4 тис.) збільшилася кількість справ і матеріалів, у яких провадження закінчено. Збільшилася також кількість справ і матеріалів, фактично розглянутих суддями Вищого адміністративного суду України: у першому півріччі 2009 р. кожен суддя у середньому щомісяця розглядав по 88,9 справ та матеріалів, тоді як в аналогічному періоді 2008 р. цей показник становив 32,1 справ та матеріалів. Зменшилася частка нерозглянутих касаційних скарг – у першому півріччі 2009 р. у Вищому адміністративному суді України залишилися нерозглянутими 22,6 тис. касаційних скарг, що становить 46,3 % від кількості касаційних скарг, що перебували у суді на розгляді (в аналогічному періоді 2008 р. нерозглянутими залишались 70,0 % скарг).

Львівським апеляційним адміністративним судом у першому півріччі 2009 р. апеляційне провадження відкрито у 35,1 тис. справ і матеріалів, що становить 78,2 % від кількості тих, що перебували на розгляді (в аналогічний період 2008 р. цей показник становив 42,0 %). Апеляційне провадження закінчено у 6,4 тис. справ і матеріалів, що у 2,6 раза більше порівняно з першим півріччям 2008 р.

Збільшилася кількість розглянутих Львівським окружним адміністративним судом справ і матеріалів та їх питома вага від тих, у яких провадження закінчено, – у першому півріччі 2009 р. їх кількість становила 7,8 тис. (77,9 %), що на 39,8 % більше порівняно з другим півріччям 2008 р. (5,6 тис., або 48,7 %). Більш ніж удвічі зменшилася кількість не розглянутих цим судом справ та матеріалів – 2,2 тис., або 22,1 % від усіх, що перебували на розгляді (друге півріччя 2008 р. – 5,9 тис., або 51,3 %).

Івано-Франківським окружним адміністративним судом у першому півріччі 2009 р. розглянуто 2,7 тис. справ та матеріалів (77,8 %), що у 2,3 раза більше порівняно з першим півріччям 2008 р. (1,2 тис., або 40,5 %). Залишилися нерозглянутими цим судом 773 справи та матеріали (22,1 % від усіх, що перебували на розгляді), що вдвічі менше, ніж у першому півріччі 2008 р. (1,7 тис., або 59,5 %).

Вищим адміністративним судом України визначено порядок розподілу залишків касаційних скарг між судовими палатами, про що видано ряд наказів Голови цього суду та прийнято постанову президії Вищого адміністративного суду України від 2 липня 2009 р. № 28 «Про тимчасове врегулювання розподілу касаційних скарг між судовими палатами».

Станом на 28 травня 2009 р. усі касаційні скарги, що надійшли до Вищого адміністративного суду України у 2008 р., передано суддям-доповідачам. Починаючи з 1 червня 2009 р. суддям-доповідачам передаються касаційні скарги, що надійшли до суду у 2009 р. За період з 1 січня 2009 р. по 14 жовтня 2009 р. суддям Вищого адміністративного суду України передано 21,6 тис. касаційних скарг, зареєстрованих у 2008 р., та 36,7 тис. скарг, зареєстрованих у 2009 р.

У Вищому адміністративному суді України запроваджено щомісячне проведення нарад суддів судових палат з обговорення питань своєчасного надсилання процесуальних документів та повернення справ до судів першої та апеляційної інстанцій, здійснення систематичного аналізу дотримання процесуальних строків, якості здійснення правосуддя, своєчасності реагування на невиправдане затягування судами першої інстанції із направленням витребуваних справ на касаційний перегляд до Вищого адміністративного суду України (копій протоколів відповідних нарад Вищим адміністративним судом України не надано).

На спільних засіданнях президії Вищого адміністративного суду України та президії Ради суддів адміністративних судів України заслухано інформацію голів апеляційних та окружних адміністративних судів щодо організації їхньої роботи (протоколи засідань від 3 липня 2009 р. № 2 та 3, від 14 вересня 2009 р. № 4 та 5).

Суддями Вищого адміністративного суду України в координації з головами апеляційних адміністративних судів постійно проводяться наради-навчання суддів судів першої та апеляційної інстанцій з метою дотримання єдиної практики вирішення справ колегіями суддів з урахуванням судової практики Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України.

У 2009 році Вищим адміністративним судом України надано методичну допомогу з виїздом на місця судам Одеського, Харківського, Київського, Дніпропетровського, Донецького, Севастопольського та Львівського апеляційних адміністративних округів. Вивчено також стан здійснення судочинства у Львівському апеляційному, Львівському та Івано-Франківському окружних адміністративних судах і забезпечено надання методичної допомоги цим судам (копій довідок за результатами цього вивчення не надано). Львівським апеляційним адміністративним судом вивчено організацію роботи з наданням необхідної методичної допомоги в кожному з окружних адміністративних судів, що входять до цього апеляційного округу (довідок за наслідками вивчення, а також інформації щодо розгляду цього питання на засіданні президії Львівського апеляційного адміністративного суду не надано).

Вищим адміністративним судом України, Львівським апеляційним та Львівським окружним адміністративними судами покращено роботу з виконання вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо своєчасності надсилання в електронному вигляді до Державної судової адміністрації України копій судових рішень (проте не надано інформації щодо повноти виконання вимог закону в цій частині).

Вищим адміністративним судом України проведено роботу щодо забезпечення належного ведення обліково-статистичної роботи: впроваджено програму «Автоматизована система «Діловодство»; запроваджено щомісячний контроль за веденням обліково-статистичної роботи структурними підрозділами суду, дотриманням правил заповнення обліково-статистичних карток; забезпечено зберігання обліково-статистичних карток за датою надходження касаційних скарг до суду; затверджено нову редакцію форм статистичної звітності суду та інструкції щодо їх заповнення. Аналогічну роботу проведено і в інших адміністративних судах, у яких здійснювалося вивчення стану організації їх діяльності та здійснення ними судочинства.

За інформацією Вищого адміністративного суду України (копій відповідних документів не надано), у Львівському апеляційному, Львівському та Івано-Франківському окружних адміністративних судах запроваджено передачу суддям у порядку черговості позовних заяв, апеляційних скарг у строки, передбачені законодавством. Проводиться перевірка журналів розгляду судових справ і матеріалів суддями на предмет дотримання строків здачі адміністративних справ та порядку ведення журналів.

Слід відзначити позитивні тенденції щодо організації роботи Ради суддів адміністративних судів України, кваліфікаційної комісії адміністративних судів України та голів відповідних судів стосовно кадрового забезпечення Вінницького, Волинського, Івано-Франківського, Київського, Одеського, Львівського, Рівненського, Черкаського окружних адміністративних судів.

Разом із тим, аналіз наданих Вищим адміністративним судом України та Радою суддів адміністративних судів України матеріалів свідчить про збереження негативних тенденцій в окремих напрямках організації діяльності адміністративних судів, невиконання керівництвом Вищого адміністративного суду України, Львівського апеляційного, Львівського та Івано-Франківського окружних адміністративних судів вимог закону та ряду положень постанови спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. № 7 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами», ненадання інформації про вжиття заходів щодо усунення конкретних недоліків у діяльності цих судів. Крім того, не вбачається системного підходу в усуненні недоліків, виявлених під час вивчення організації здійснення судочинства в цих судах. Окремі заходи, вжиті на виконання вказаної постанови, відзначаються поверховістю, недостатньою обґрунтованістю та/або неузгодженістю із законодавством.

Так, Головою Вищого адміністративного суду України Пасенюком О.М. неповною мірою вжито заходів щодо виконання пункту 5 постанови спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 року № 7 і не забезпечено виконання вимог частини першої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відповідно до якої касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Станом на 14 жовтня 2009 р. кількість скарг, не переданих суддям Вищого адміністративного суду України, становила 8,8 тис., або 19,3 % від зареєстрованих у 2009 р. Не переданими суддям залишалися скарги, які надійшли до Вищого адміністративного суду України починаючи з другої половини серпня 2009 року.

Крім того, Вищим адміністративним судом України не надано інформації щодо дотримання строків вирішення питання про відкриття касаційного провадження (частина друга статті 214 КАС України), підготовки справ до касаційного розгляду та проведення попереднього розгляду справи (частина перша статті 215, стаття 220¹ КАС України), а також строків розгляду і вирішення адміністративних справ протягом розумного строку (частина перша статті 122 КАС України), значні порушення яких було виявлено при здійсненні вивчення.

У першому півріччі 2009 р. Львівським апеляційним адміністративним судом з порушенням передбачених законом строків (стаття 190 КАС України) постановлено 1,6 тис. ухвал про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду. Це становить 4,6 % від кількості справ, у яких відкрито апеляційне провадження (в аналогічний період минулого року з порушенням встановленого законом строку було постановлено лише 1,3 % ухвал). У цьому суді залишилися нерозглянутими понад 36 тис. адміністративних справ, або 80,2 % від тих, що перебували в провадженні (у першому півріччі 2008 р. цей показник становив 62,7 %).

При цьому також не надано інформації щодо дотримання у Львівському апеляційному адміністративному суді строків передачі адміністративних справ суддям-доповідачам (частина перша статті 189 КАС України), вирішення питання про відкриття апеляційного провадження (частина друга статті 189 КАС України), дотримання строків підготовки справ до апеляційного розгляду (частина перша статті 190 КАС України), а також розгляду і вирішення адміністративних справ протягом розумного строку (частина перша статті 122 КАС України), значні порушення яких було виявлено при здійсненні вивчення.

Львівський окружний адміністративний суд із порушенням строків розглянув 2,9 тис. адміністративних справ, або 46,2 % від тих, провадження в яких закінчено, що більше від середнього показника по Україні, який становить 39,9%. При цьому показник якості розгляду цим судом справ є значно гіршим, ніж середній по Україні: в апеляційному порядку впродовж першого півріччя 2009 р. скасовано і змінено 377 постанов суду, або 7,6 % від ухвалених (середній показник по Україні – 1,5 %).

У першому півріччі 2009 р. Івано-Франківський окружний адміністративний суд з порушенням строків розглянув 979 адміністративних справ, або 40,0 % від тих, провадження в яких закінчено (в аналогічний період минулого року таких справ було 140, або 17,1 %). Погіршилась і якість розгляду цим судом справ. В апеляційному порядку скасовано та змінено 61 його постанову, або 3,2 % (0,2 %) від ухвалених.

Слід зазначити про відсутність даних стосовно вжиття вказаним судом заходів, спрямованих на усунення порушення вимог частини третьої статті 107 КАС України щодо строків відкриття провадження в адміністративній справі; затягування строків вирішення справ, які мали б розглядатися у найкоротші терміни з урахуванням специфіки предмета позову; порушення суддями норм статей 41 і 42 КАС України щодо фіксування судового процесу; постановлення ухвал про відкриття провадження до подачі позовної заяви тощо.

Вищим адміністративним судом України не надано повної інформації стосовно врахування у практиці цього суду та інших адміністративних судів правових позицій Верховного Суду України, зокрема не надано інформації щодо дотримання підсудності справ, особливо у земельних спорах та спорах щодо інших об’єктів нерухомого майна; щодо вирішення справ про відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) з державного бюджету України; митних спорів; щодо визначення сум податкових зобов’язань з акцизного збору і ПДВ та звільнення від оподаткування ними; щодо обчислення та перерахунку пенсій тощо. Не надано інформації про заслуховування на засіданнях відповідних судових палат Вищого адміністративного суду України узагальнень судової практики та надіслання витягів з узагальнень судам нижчого рівня; проведення узагальнень з проблематики, яка є актуальною, а також щодо забезпечення якісного складання та оформлення процесуальних документів, у чому допускались непоодинокі порушення.

При цьому продовжує мати місце порушення адміністративними судами, у тому числі Вищим адміністративним судом України, правил підсудності та вихід за межі компетенції адміністративних судів, розгляд цими судами по суті справ, що не належать до юрисдикції адміністративних судів, зокрема стосовно земельних спорів, спорів щодо права власності на інші об’єкти нерухомого майна, приватизації державного майна.

У наданих матеріалах відсутня інформація про усунення Львівським апеляційним, Івано-Франківським та Львівським окружними адміністративними судами помилок при застосуванні норм матеріального та процесуального права, забезпечення якісного складання та оформлення процесуальних документів.

Відсутня також інформація щодо усунення Львівським апеляційним адміністративним судом істотних недоліків з безпідставного неврахування судової практики Верховного Суду України при розгляді більшості категорій справ.

Крім того, не надано даних щодо усунення фактів втручання у процесуальну діяльність суддів і здійснення правосуддя; фактів призначення суддею-доповідачем справ до розгляду без урахування черговості їх надходження до нього; своєчасності надіслання справ до судів першої інстанції; вжиття заходів щодо суддів, які систематично допускають помилки, тощо.

Недостатньо юридично обґрунтованими і такими, що не повною мірою базуються на чинному законодавстві, є рішення Голови Вищого адміністративного суду України Пасенюка О.М. та президії цього суду щодо визначення структури Вищого адміністративного суду України.

У постанові від 3 квітня 2009 року № 7 констатовано, що Головою Вищого адміністративного суду України не вжито заходів для виконання вимоги пункту 3 частини першої статті 41 Закону України «Про судоустрій України» щодо утворення палат цього суду.

Наказом Голови Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2009 року № 367-к з 1 жовтня 2009 року ліквідовано попередні та утворено чотири нові судові палати Вищого адміністративного суду України: перша судова палата, друга судова палата, третя судова палата, четверта судова палата. Іншим його наказом (від 30 вересня 2009 року № 30/о) визначено їх спеціалізацію.

Відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про судоустрій України» у вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. Таким чином, закон передбачає утворення у вищому спеціалізованому суді судових палат не в порядку черговості, а з урахуванням категорій справ за визначеною спеціалізацією.

Натомість наказ Голови Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2009 року № 367-к «Про удосконалення роботи Вищого адміністративного суду України» не містить відомостей щодо спеціалізації судових палат. Як зазначалося, спеціалізація новоутворених судових палат визначена іншим його наказом – від 30 вересня 2009 року № 30/о «Щодо розподілу касаційних скарг між суддями судових палат Вищого адміністративного суду України».

Разом з тим, на порушення вимог закону щодо утворення судових палат з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією цим наказом (пункт 1.5) передбачено, що касаційні скарги у справах із соціальних питань розподіляються рівномірно між першою, другою та третьою судовими палатами. Це свідчить про відсутність визначення чіткої спеціалізації цих палат та її умовність.

Умовність спеціалізації судових палат Вищого адміністративного суду України підтверджується також положенням наказу (пункт 1.6), відповідно до якого розподіл скарг у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (під час їх проведення), здійснюється в порядку черговості кожному із суддів судових складів, утворених окремим розпорядженням Голови Вищого адміністративного суду України. У разі надходження скарг у період після закінчення виборчого процесу чи процесу референдуму їх розподіл здійснюється в порядку черговості на загальних засадах. Однак Головою Вищого адміністративного суду України не визначено, до якої судової палати мають передаватися скарги у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Слід зазначити, що закон не наділяє Голову Вищого адміністративного суду України повноваженнями щодо утворення так званих судових складів для розгляду скарг у справах, пов’язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму.

Не відповідає закону постанова президії Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2009 року № 32 «Про структуру та найменування судових палат Вищого адміністративного суду України», якою (пункт 2) Голові Вищого адміністративного суду України Пасенюку О.М. рекомендовано реорганізувати судові палати Вищого адміністративного суду України.

Частиною другою статті 43 Закону України «Про судоустрій України» президія вищого спеціалізованого суду України наділена повноваженнями щодо затвердження складу судових палат та розгляду питань їх діяльності. Вирішення ж питання щодо утворення судових палат вищого спеціалізованого суду є виключними повноваженнями голови цього суду (пункт 3 частини першої статті 41 зазначеного Закону).

Негативним чинником, який обумовлює надмірне навантаження на працюючих суддів, неналежний стан оперативності та якості розгляду судових справ, недостатньо ефективний судовий захист прав і свобод громадян, є значна неукомплектованість адміністративних судів. Аналіз наданих Вищим адміністративним судом України матеріалів свідчить про те, що необхідних заходів стосовно розв’язання цієї проблеми після прийняття постанови спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. № 7 вжито не було.

За даними Державної судової адміністрації України місцеві адміністративні суди укомплектовано лише на 58,6 %, а апеляційні – на 38,3%.

Радою суддів адміністративних судів України, кваліфікаційною комісією адміністративних судів України, головами адміністративних судів не вживається належних та достатніх заходів щодо кадрового забезпечення судів.

Документи лише щодо незначної кількості кандидатів перебувають на різних стадіях розгляду (інформація Голови Вищого адміністративного суду України).

Разом із тим, значна частина недоліків у роботі адміністративних судів, про які було зазначено в постанові від 3 квітня 2009 року, безпосередньо пов’язана з недостатньою кількістю суддів у судах (порушення строків відкриття провадження, розгляду скарг тощо).

Так, станом на 14 жовтня 2009 року з передбачених штатним розписом 97 суддів Вищого адміністративного суду України їх фактична кількість становить 54. За даними Голови Вищого адміністративного суду України матеріали лише щодо 5 кандидатів знаходяться на різних стадіях розгляду. Разом з тим, є 66 кандидатів на вакантні посади у цьому суді, матеріали щодо яких не розглядаються.

Із надісланих до Верховного Суду України матеріалів не вбачається, що Головою Вищого адміністративного суду України вчинялися будь-які дії щодо усунення зволікань у вирішенні кадрових питань. Інформація про звернення Голови Вищого адміністративного суду України до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Верховної Ради України з приводу рекомендації та обрання кандидатів на посади суддів відсутня.

Аналогічна ситуація склалася в більшості апеляційних та окружних адміністративних судів.

За повідомленням Державної судової адміністрації України всі матеріали, які надходять до Державної судової адміністрації України від кваліфікаційної комісії адміністративних судів України та подання Голови Вищого адміністративного суду України опрацьовуються в установлені законодавством строки і надсилаються за належністю до Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Не свідчить про належне виконання пункту 12 постанови спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії ради суддів України від 3 квітня 2009 р. існуючий порядок ведення кадрового резерву на посади суддів адміністративних судів.

Так, згідно з Положенням про формування кадрового резерву на посади суддів місцевих та апеляційних судів, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 4 серпня 2006 року № 79, організаційне та методичне забезпечення роботи з кадровим резервом, аналіз якісного складу резерву та моніторинг його використання покладається на Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління. Державна судова адміністрація України розробляє єдині форми списків і надсилає в територіальні управління для заповнення (оформлення) та передачі на затвердження, зокрема, головою кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів – для кандидатів у судді адміністративних судів. Територіальне управління державної судової адміністрації формує списки кадрового резерву кандидатів на заміщення вакантних посад суддів: загальний та на відповідний суд. Ці списки затверджуються один раз на півроку.

Разом із тим, Державною судовою адміністрацією України не було надіслано інформації про кадровий резерв адміністративних судів. Така інформація міститься в листі Голови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2009 року № 1406/10/13-09, згідно з яким кількість осіб, які перебувають у кадровому резерві на посади суддів в адміністративних судах, становить 82, кількість кандидатів на вакантні посади суддів в адміністративних судах – 838 осіб.

Не узгоджується інформація щодо кількості кандидатів, матеріали щодо яких перебувають на різних стадіях розгляду (Вища кваліфікаційна комісія України, Верховна Рада України, Державна судова адміністрація України, Вища рада юстиції, Президент України). Так, згідно з листом Голови Державної судової адміністрації України від 19 жовтня 2009 року № 12-7271/09 їх кількість становить 128, у листі Голови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2009 року № 1406/10/13-09 зазначено 200 осіб.

Потребує приведення у відповідність із законом діяльність кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів України. Відповідно до частини другої статті 91 Закону України «Про судоустрій України» кваліфікаційна комісія суддів залежно від результатів кваліфікаційного іспиту дає висновок про підготовленість кандидата до судової роботи та рекомендацію для призначення його на посаду судді або вмотивований висновок про відмову в такій рекомендації. Натомість висновки кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів, які надходять до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та інших органів, причетних до формування суддівського корпусу, не завжди містять вказану рекомендацію чи відмову в ній.

Слід відзначити неналежне виконання Радою суддів адміністративних судів України пункту 9 постанови спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. при вирішенні питання про притягнення до відповідальності керівництва Вищого адміністративного суду України, Львівського апеляційного, Львівського та Івано-Франківського окружних адміністративних судів за виявлені недоліки в організації роботи цих судів щодо забезпечення здійснення правосуддя.

Незважаючи на наявність наведених вище недоліків, Рада суддів адміністративних судів України не ініціювала питання про відповідальність жодної особи, яка обіймає адміністративну посаду в цих судах. Більше того, нею визнано недоцільним притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, зокрема, з урахуванням того, що визначені законом строки притягнення до дисциплінарної відповідальності спливли.

Звертає на себе увагу факт, що таке рішення було прийнято Радою суддів адміністративних судів України лише 21 вересня 2009 р., тобто через п’ять місяців після проведення спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України. Це при тому, що до цього засідання Ради суддів адміністративних судів України проводились щонайменше двічі (28 квітня та 3 липня 2009 р.).

Постановою спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. № 7 (пункт 14) Державну судову адміністрацію України зобов’язано вжити невідкладних заходів щодо забезпечення належних умов діяльності адміністративних судів відповідно до закону, зокрема в частині забезпечення їх приміщеннями, організаційного забезпечення діяльності кваліфікаційної комісії адміністративних судів України та Ради суддів адміністративних судів України, дотримання порядку проходження матеріалів стосовно призначення та обрання суддів адміністративних судів.

Наявні матеріали (у тому числі лист Голови Державної судової адміністрації України Балаклицького І.І. від 19 жовтня 2009 року № 12-7271/09) дають підстави для висновку, що Державною судовою адміністрацією України з 3 квітня 2009 року не вжито жодних заходів на виконання вказаної постанови.

За повідомленням Голови Державної судової адміністрації України у Державній судовій адміністрації України відсутні структурні підрозділи, які забезпечують діяльність Ради суддів адміністративних судів України та кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів України.

Таким чином, Головою Державної судової адміністрації України не забезпечено виконання вимог статті 117 Закону України «Про судоустрій України» та постанови від 3 квітня 2009 року № 7 в частині вжиття невідкладних заходів щодо організаційного забезпечення діяльності Ради суддів адміністративних судів України та кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів України.

Разом з тим, за інформацією Голови Вищого адміністративного суду України Пасенюка О.М. та голови Ради суддів адміністративних судів України Матолича С.В. (лист від 31 серпня 2009 року № 1163/10/13-09) для приведення у відповідність із вимогами Закону України «Про судоустрій України» внесено зміни до структури та штатного розпису Вищого адміністративного суду України, якими, зокрема, ліквідовано сектор по роботі з кваліфікаційною комісією суддів адміністративних судів України, що фактично забезпечував діяльність цієї комісії. Внесено також зміни до положення про управління організаційно-методичної роботи та взаємодії з органами суддівського самоврядування і посадових інструкцій працівників управління в частині позбавлення повноважень щодо забезпечення діяльності Ради суддів адміністративних судів України.

Крім того, Державна судова адміністрація України не повідомила, які невідкладні заходи нею були вжиті щодо забезпечення належних умов діяльності адміністративних судів. Згідно з пунктом 13 частини першої статті 126 Закону України «Про судоустрій України» до повноважень Державної судової адміністрації належить організація та фінансування будівництва і ремонту будинків і приміщень судів, а також забезпечення їх технічним оснащенням.

Як вбачається з надісланих матеріалів (рішення Ради суддів адміністративних судів України від 21 вересня 2009 року № 56), жоден з адміністративних судів не має службового приміщення, повністю придатного для здійснення правосуддя. Більше того, Івано-Франківський окружний адміністративний суд продовжує здійснювати правосуддя в приміщенні, яке орендує в суб’єкта підприємницької діяльності.

Натомість Голова Державної судової адміністрації України Балаклицький І.І. у зазначеному вище листі констатує, що із 27 окружних та 7 апеляційних адміністративних судів 11 окружних та 4 апеляційні адміністративні суди можна вважати забезпеченими приміщеннями відповідно до встановлених норм.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 54, 116 Закону України «Про судоустрій України», пунктом 24 Положення про Раду суддів України, затвердженого V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 р., Президія Верховного Суду України та президія Ради суддів України

1. Інформацію про вжиті заходи щодо виконання постанови спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 року № 7 “Про стан здійснення судочинства адміністративними судами” взяти до відома.

2. Відзначити, що постанова спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. № 7 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» сприяла позитивним зрушенням щодо стану здійснення судочинства адміністративними судами.

3. Визнати, що вжиті керівництвом Вищого адміністративного суду України, Львівського апеляційного, Львівського та Івано-Франківського окружних адміністративних судів України, Радою суддів адміністративних судів України, кваліфікаційною комісією суддів адміністративних судів України заходи є недостатніми для виправлення ситуації, що склалася в організації здійснення судочинства в адміністративних судах.

4. Вжити заходів щодо повного усунення виявлених під час вивчення недоліків та виконання постанови спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. № 7 “Про стан здійснення судочинства адміністративними судами”, керівництву:

Вищого адміністративного суду України – щодо:

– неухильного дотримання встановлених законом строків передачі касаційних скарг суддям-доповідачам; строків вирішення питання про відкриття касаційного провадження, підготовки справ до касаційного розгляду та проведення попереднього розгляду справи, а також строків розгляду і вирішення адміністративних справ;

– забезпечення єдності судової практики, повноти врахування у практиці Вищого адміністративного суду України та інших адміністративних судів правових позицій Верховного Суду України, зокрема щодо дотримання підсудності справ; вирішення справ про відшкодування ПДВ з державного бюджету України; митних спорів тощо;

– належного виконання вимог законодавства щодо своєчасного внесення рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень;

Львівського апеляційного адміністративного суду – щодо:

– дотримання строків вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, підготовки справ до апеляційного розгляду, а також строків розгляду і вирішення адміністративних справ протягом розумного строку;

– усунення істотних помилок при застосуванні норм матеріального та процесуального права, неоднакового застосування законодавства, а також забезпечення якісного складання та оформлення процесуальних документів;

– усунення фактів втручання у процесуальну діяльність суддів і здійснення правосуддя; фактів призначення суддею-доповідачем справ до розгляду без урахування черговості їх надходження до нього; своєчасності надсилання справ до судів першої інстанції; вжиття заходів щодо суддів, які систематично допускають помилки;

– належного виконання вимог законодавства щодо своєчасного внесення рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень;

Львівського та Івано-Франківського окружних адміністративних судів – щодо:

– забезпечення правильного застосування норм матеріального та процесуального права, а також якісного складання та оформлення процесуальних документів;

– належного виконання вимог законодавства щодо своєчасного внесення рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.

5. Про вжиті заходи та їх результати до 1 березня 2010 р. поінформувати Президію Верховного Суду України та президію Ради суддів України.

6. Голові Вищого адміністративного суду України невідкладно утворити судові палати відповідно до статей 38, 41 Закону України «Про судоустрій України», забезпечити дотримання їх спеціалізації з розгляду справ.

7. Голові Вищого адміністративного суду України невідкладно привести у відповідність із вимогами Закону України «Про судоустрій України» та КАС України наказ Голови Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2009 року № 30/о, розпорядження Голови Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2009 року № 15 та вжити заходів щодо унеможливлення адміністративного втручання у процесуальну діяльність суддів і здійснення правосуддя.

8. Голові Вищого адміністративного суду України, кваліфікаційній комісії суддів адміністративних судів України, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України вжити заходів щодо заповнення вакантних посад суддів, забезпечення неухильного дотримання законодавства при доборі кадрів на зайняття посад суддів в адміністративних судах відповідно до статей 78, 91 Закону України «Про судоустрій України», підвищення кваліфікаційного рівня працюючих суддів, своєчасного притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, які порушують законодавство під час здійснення судочинства.

9. Голові Вищого адміністративного суду України, Раді суддів адміністративних судів України вжити невідкладних заходів щодо призначення суддів на вакантні адміністративні посади в адміністративних судах.

10. Рекомендувати Раді суддів України та Раді суддів адміністративних судів України враховувати матеріали цієї постанови при вирішенні питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в адміністративних судах.

11. Рекомендувати Раді суддів України розглянути питання щодо причин невиконання Державною судовою адміністрацією України постанови спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. № 7 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» (пункт 14) та неналежного здійснення нею діяльності із забезпечення умов функціонування адміністративних судів відповідно до закону, зокрема в частині забезпечення їх приміщеннями, організаційного забезпечення діяльності кваліфікаційної комісії адміністративних судів України та Ради суддів адміністративних судів України, дотримання порядку проходження матеріалів щодо призначення та обрання суддів адміністративних судів.

12. Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України здійснювати постійний контроль за станом виконання постанови спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. № 7 “Про стан здійснення судочинства адміністративними судами” та цієї постанови до повного усунення виявлених під час вивчення недоліків.

Голова Верховного Суду України	В.В. Онопенко
Голова Ради суддів України	П.П. Пилипчук