Відповідно до ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників видана особа не може переслідуватися, засуджуватися ні за які правопорушення, вчинені до її видачі, крім правопорушення, за яке вона була видана
Ухвала спільного засідання колегії суддів Судової палати у кримінальних справах
і Військової судової колегії Верховного Суду України
від 3 жовтня 2008 р.
(витяг)
Вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 12 січня 2006 р. Т. засуджено: за ч. 1 ст. 190 КК до 2 років обмеження волі; за ч. 1 ст. 194 КК до 2 років виправних робіт з відрахуванням 20 % із суми заробітку засудженого в доход держави. На підставі ст. 70 КК Т. призначено остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, а відповідно до ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Суд визнав, що Т. 23 жовтня, 19 і 22 листопада 2002 р. шахрайським способом заволодів грошима ТОВ. Він представився співробітником зазначеного ТОВ і одержав у задокументованій формі від приватних підприємців Г. — 936 грн, Б. — 492 грн, і Г.В. — 417 грн. Ці гроші до каси товариства Т. не здав, а привласнив.
Крім цього, 8 вересня 2003 р. Т. проломив стелю і проник до складу ТОВ. У такий спосіб він заподіяв шкоду товариству на суму 535 грн.
У клопотанні прокурор просив змінити вирок суду. Твердив, що суд необґрунтовано засудив Т. за ч. 1 ст. 194 КК, оскільки той був виданий правоохоронними органами Російської Федерації (РФ) Україні для притягнення до кримінальної відповідальності лише за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК.
Поданням п’яти суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України зазначене клопотання в.о. прокурора АР Крим підтримано і внесено на розгляд спільного засідання Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав клопотання, судді вважають, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 14 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 р. згода на обов’язковість якої надана Верховною Радою України, кримінальне переслідування і засудження виданої особи може здійснюватися лише за те правопорушення, за яке вона була видана.
Як убачається з матеріалів справи, 31 серпня 2005 р. Генеральна прокуратура РФ видала Т. Україні для притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК.
Отже, суд в порушення вимог Європейської конвенції про видачу правопорушників засудив Т. за правопорушення, за яке він не видавався, тобто за ст. 194 ч. 1 КК.
За таких обставин Верховний Суду України вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 12 січня 2006 р. щодо Т. в частині його засудження за ст. 194 ч. 1 КК скасував, а справу в цій частині закрив.
Постановлено вважати Т. засудженим за ч. 1 ст. 190 КК до 2 років обмеження волі зі звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.