На цьому наголошувалося під час зустрічі у Верховному Суді України з делегацією Комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з юридичних питань та прав людини, яка відбулася 8 липня 2009 р.
Європейських експертів цікавила насамперед проблема забезпечення незалежності судової влади в Україні і створення для цього відповідних умов. На прохання гостей суддя Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Василь Філатов поінформував їх про існуючу нині процедуру призначення суддів в Україні. Доповідач Комітету ПАРЄ з юридичних питань та прав людини Христос Пургурідес повідомив присутніх про те, що, на думку європейських фахівців, є певні слабкі місця у цій системі, зокрема обрання професійних суддів безстроково Верховною Радою. За умови надмірної заполітизованості всіх процесів, що спостерігається наразі в Україні, зауважив пан Пургурідес, такий порядок обрання також може носити політичний характер, і це згубно позначається на незалежності судової влади загалом.
Заступник керівника апарату Верховного Суду України, начальник правового управління Микола Хавронюк наголосив на тому, що в Україні існує декілька причин, що суттєво впливають на незалежність судової влади. Це, зокрема, катастрофічне недофінансування судової системи. Нинішнього року ця ситуація погіршилась настільки, що Рада суддів України вимушена була провести спеціальне засідання, аби вирішити, де брати гроші... на конверти, оскільки процес правосуддя міг просто зупинитися. Водночас, констатував Микола Хавронюк, понад п’ять років поспіль Верховна Рада не приймає в останньому читанні проект Закону України «Про особливості фінансування судової влади». Ситуація ускладнюється й тим, що орган, який має організаційно забезпечувати діяльність судової системи — Державна судова адміністрація — перебуває в структурі виконавчої влади і, відповідно, цілком залежний від уряду.
Було також констатовано, що, як і зауважили експерти Ради Європи, надзвичайно негативною тенденцією є велика заполітизованість тих органів, від яких залежить обрання суддів, зокрема Вищої ради юстиції та Верховної Ради України. Тому-то й можливі такі, не зрозумілі європейським фахівцям, прецеденти, коли обрані з’їздом суддів України члени Вищої ради юстиції протягом тривалого часу чекали приведення до присяги у Верховній Раді.
І порядок призначення суддів як одну зі складових незалежності судової влади слід розглядати в контексті тих проблем, що озвучені вище, зауважив Василь Філатов. Усе залежить від того, наскільки законодавча і виконавча влади в Україні бажають почуватися комфортно поряд із незалежною судовою владою, наскільки готові погодитися з цією незалежністю, переконаний суддя Верховного Суду України,.
Представники Ради Європи також зацікавилися роллю Верховного Суду України у процедурі виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених щодо України.
Помічник Першого заступника Голови Верховного Суду України Зоряна Бортновська зазначила, що винесення рішення Європейського суду з прав людини, у якому констатовано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є підставою для перегляду за винятковими обставинами судових рішень у цивільних та адміністративних справах, постанов Вищого господарського суду України у господарських справах. У зв’язку з цим відповідними судовими палатами Верховного Суду України переглянуто судові рішення у понад десяти справах.
Було також повідомлено, що у постановах Пленуму Верховного Суду України судам даються роз’яснення щодо застосування зазначеної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини при розгляді окремих категорій справ.
Гості висловили стурбованість зростанням кількості звернень громадян України та юридичних осіб до Європейського суду з прав людини зі скаргами на порушення розумних строків розгляду судових справ і закликали Верховний Суд України приділити більшу увагу цій проблемі
Завідувач Секретаріату Комітету ПАРЄ з юридичних питань та прав людини Ендрю Джемчевські побажав українським суддям, аби в Європейському суді з прав людини було менше справ проти України. Бо це свідчитиме про те, що на національному рівні удосконалюватиметься робота всіх судів і, відповідно, забезпечуватимуться права людини і громадянина.