12 червня 2007 р.

м. Київ

6 червня 2007 р. Вища рада юстиції звернулася до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Ради суддів України, рад суддів спеціалізованих та військових судів України з ініціативою провести 13 червня 2007 р. «круглий стіл» з метою «врегулювання ситуації, що склалася в судовій системі, та унеможливлення діяльності судової влади поза правовим полем».

Обговоривши цю ініціативу, Рада суддів України вважає за необхідне утриматися від участі у зазначеному заході з таких підстав.

Як вбачається з рішення від 6 червня 2007 р. № 433, Вища рада юстиції констатувала, що судова влада діє «поза правовим полем», що Рада суддів України право на призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад «надала сама собі». Саме в такому руслі пропонується обговорити ситуацію, яка склалася в «судовій системі» з призначенням суддів на адміністративні посади та звільненням із цих посад.

Таким чином, саме формулювання питання порядку денного зазначеного заходу ставить Раду суддів України в умови, коли вона має виправдовуватися за свої дії, зокрема, за прийняття рішення від 31 травня 2007 р. № 50 «Щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції та звільнення з цих посад».

Однак, вказане рішення Ради суддів України та її дії, пов’язані з призначенням суддів на адміністративні посади, ґрунтуються на Конституції і законах України.

Рішенням Конституційного Суду України від 16 травня 2007 р. № 1-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 5 ст. 20 Закону України “Про судоустрій України”, відповідно до якого голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України. Рішення набрало чинності і є обов’язковим до виконання.

Вказаним Рішенням Конституційного Суду України також рекомендовано Верховній Раді України врегулювати питання про призначення судді на посаду голови суду, заступника голови суду та звільнення його з цієї посади в законодавчому порядку.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України судоустрій, судочинство та статус суддів визначаються виключно законами України. Отже, рекомендоване Конституційним Судом України врегулювання зазначеного питання судоустрою може бути здійснене лише шляхом прийняття відповідного закону.

На даний час такого закону Верховною Радою України не прийнято.

Однак правова невизначеність питання про призначення судді на посаду голови суду, заступника голови суду та звільнення його з цієї посади склалася не в судовій системі, як на цьому наголошує Вища рада юстиції, а в державі. Вона є наслідком того, що Верховна Рада України своєчасно не внесла зміни до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про судоустрій України», хоча відповідний проект Закону був підготовлений.

Безпідставним також є твердження Вищої ради юстиції про те, що судова влада діє «поза правовим полем», що Рада суддів України право на призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад «надала сама собі».

Відповідно до ст. 8 Конституції України норми Основного Закону є нормами прямої дії. Керуючись саме цією нормою, Рада суддів України своїм рішенням від 31 травня 2007 р. № 50 до врегулювання вказаного питання в законодавчому порядку взяла на себе відповідальність за призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, виходячи з того, що Конституцією України такими повноваженнями не наділені ні Президент України, ні Верховна Рада України, ні Вища рада юстиції, ні будь який інший державний орган чи його посадова особа; в той же час ст. 130 Конституції України визначено, що вирішення питань внутрішньої діяльності судів (до яких належить і питання призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад) є компетенцією органів суддівського самоврядування.

Поза «правовим полем» знаходяться саме намагання передати у неконституційний спосіб повноваження щодо призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад Вищій раді юстиції, оскільки вони не узгоджуються зі ст. 131 Конституції України, ч. 5 ст. 20 Закону України «Про судоустрій України» (у частині, конституційність якої не поставлена під сумнів Конституційним Судом України), статтею 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції», Рішенням Конституційного Суду України від 16 жовтня 2001 р. № 14–рп/2001.

Крім того, з урахуванням конкретної ситуації, участь Ради суддів України у зазначеному заході може призвести до втягування суддівського корпусу у вирішення проблем політичного характеру, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене, виходячи з того, що єдиним конституційним способом вирішення зазначеної проблеми є прийняття Верховною Радою України відповідного закону, керуючись статтями 102, 103, 116 Закону України «Про судоустрій України», Рада суддів України

1. Утриматися від участі в ініційованому Вищою радою юстиції “круглому столі”.

2. Рекомендувати радам суддів спеціалізованих та військових судів України також утриматися від участі у зазначеному заході.

3. Копію цього рішення направити голові Вищої ради юстиції.

4. Оприлюднити це рішення в засобах масової інформації.

Голова Ради суддів України

jjj П. Пилипчук