За повідомленнями засобів масової інформації, виступаючи 6 лютого 2009 року на засіданні колегії МВС і визначаючи для міліції основні завдання, Юрій Луценко, зокрема, заявив, що цей рік є роком “війни з судами” і що, крім міліції, нікому поставити суддів “у законне стійло”.

За час, що минув з дня засідання колегії, ні Міністр внутрішніх справ України, ні будь-який інший представник очолюваного ним відомства не спростували факт таких висловлювань.

Голова Верховного Суду України Василь Онопенко вважає, що ці висловлювання Міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка є неприпустимими за формою і змістом для статусу державного діяча, політика, члена Уряду. Вони є виявом кричущого правового нігілізму — відвертої правової і суспільної некоректності, а також неповаги до суду як органу правосуддя та суддів як носіїв судової влади. Саме судова система, наголосив В. Онопенко, попри всі існуючі негаразди її функціонування, виступає фактором стабільності в суспільстві в умовах глибокої політичної кризи.

Крім того, такі висловлювання свідчать про нехтування високопосадовою особою міжнародно-правовими принципами здійснення правосуддя, а також визначеними Конституцією та законами України правовими засадами функціонування державної влади в Україні.

Міжнародно-правові норми, зокрема й передбачені документами ООН, зобов’язують посадових осіб усіх рівнів вживати заходів щодо підвищення авторитету судової влади та забезпечення незалежності суддів.

Конституція та закони України встановлюють гарантії діяльності органів правосуддя із захисту прав і свобод людини та громадянина, якими, зокрема, є недопустимість втручання у здійснення правосуддя, впливу на суд або суддів у будь-який спосіб, неповаги до суду та встановлення відповідальності за такі діяння.

Основний Закон України (стаття 19) зобов’язує органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. До компетенції жодного із державних органів чи їх посадових осіб, включаючи Міністра внутрішніх справ України та співробітників цього міністерства, закон не відносить і в принципі не може відносити “ведення війни” з іншими державними органами та посадовими особами чи “поставлення їх у стійло”.

На думку Голови Верховного Суду, Міністр внутрішніх справ зазначеними висловлюваннями показав негідний приклад своїм підлеглим, які здійснюють правоохоронну діяльність, а також усім громадянам України у ставленні до суду. Ці висловлювання Юрія Луценка завдають шкоди не лише авторитету судової влади, а й авторитету очолюваного ним державного органу — Міністерства внутрішніх справ України, а також державної влади загалом. В Україні, як і в будь-якій цивілізованій демократичній державі, має існувати єдина державна влада, і спільним завданням представників усіх її гілок є зміцнення влади, підвищення ефективності її діяльності для виконання основного завдання держави — утвердження та забезпечення прав і свобод людини.

Василь Онопенко висловив сподівання, що Юрій Луценко як Міністр внутрішніх справ України усвідомить неприпустимість подібної поведінки і публічно принесе свої вибачення суддям за допущені ним некоректність та неповагу до суду і суддів.