Судді Вищого господарського суду України також вбачають загрозу у проведенні в рамках судово-правової реформи непродуманої суцільної “спеціалізації заради спеціалізації” суддівської системи. Так колектив цього спеціалізованого суду відреагував під час зустрічі з Головою Верховного Суду Василем Онопенком на висловлену ним тезу про непродумане реформування судової системи.

Обговорюючи з суддями ВГСУ проблеми судочинства, керівник найвищої судової інстанції держави звернув увагу співрозмовників на “підводні рифи” правосуддя, закладені у поданих до парламенту законопроектах зі змінами законів про судоустрій та про статус суддів. Головна загроза – у руйнації єдності суддівської системи в разі її подрібнення на кілька автономних систем спеціалізованих судів. За цього Василь Онопенко вкотре наголосив, що він не проти спеціалізації суддів як такої і як доказ назвав виправданим, історично традиційним факт існування окремої системи господарських судів. Водночас, користуючись нагодою, принципово критично оцінив намагання деяких реформаторів додати до вже чинних трьох вертикалей вітчизняної судової системи ще принаймні дві, що, як він наголосив, призведе до погіршення доступу громадян до суду, ускладнить, а в багатьох випадках і унеможливить, дотримання розумних строків розгляду справ, спричинить до великих фінансових витрат на організацію й утримання окремих вертикалей спеціалізованих судустанов. Державницький підхід Василь Онопенко вбачає у виборі оптимального для України способу запровадження різних спеціалізацій. Скажімо, розгляд адміністративних справ доцільно організувати шляхом спеціалізації суддів у місцевих загальних судах і створення окремих палат в обласних апеляційних загальних судах.

Погоджуючись з висновками керівника найвищої судової інстанції, судді Вищого господарського суду у свою чергу звертали увагу на труднощі з визначенням підслідності господарських і адміністративних справ. Принципово неприйнятним вони назвали підхід до визначення підсудності справ на межі публічного і приватного права. Голова Вищого господарського суду Сергій Демченко акцентував увагу на непродуманості методології судової реформи, коли спочатку пропонують утворювати окремі судустанови та їх вертикалі, а вже під них намагаються “підпасувати” процесуальні норми. Очевидним нонсенсом такого реформування він назвав той факт, що навіть після прийняття Кодексу адміністративного судочинства України деякі справи не можуть дійти до розгляду адміністративними судами, а ці ж суди заради вирішення таких спорів і створювалися.

Учасники зустрічі, зокрема, голова Судової палати у господарських справах Іван Шицький, підкреслили вкрай назрілу потребу завчасного узгодження позиції Вищого господарського суду і Судової палати у господарських справах Верховного Суду стосовно вироблення законодавчих пропозицій з проблем господарського судочинства. Окремо порушили проблему боротьби з корупційними проявами у суддівському середовищі, а також обговорили нагальну потребу недопущення тиску на кадрові рішення судової системи ззовні.