Відповідно до абзацу сьомого ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу грошових зобов’язань боржника, зокрема, не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а тому включення до складу кредиторських вимог суми пені є неправомірним.

21червня 2005 р.

м. Київ

головуючого –	Шицького І.Б.,
суддів:	Барбари В.П., Карпечкіна П.Ф.,
	Колесника П.І., Лилака Д.Д., Новікової Т.О.,
за участі представника	заявника – М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Топгаз” (далі – ЗАТ “Топгаз”) на постанову Вищого господарського суду України від 30 березня 2005 р. у справі № 15/124-б за заявою ЗАТ “Топгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прес-інформ-сервіс” (далі – ТОВ “Прес-інформ-сервіс”) про визнання ТОВ “Прес-інформ-сервіс” банкрутом,

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 7 листопада 2003 р., зокрема, ЗАТ “Топгаз” визнано кредитором боржника – ТОВ “Прес-інформ-сервіс” з майновими вимогами у сумі 2 964 446 грн. 96 коп.; затверджено реєстр вимог кредиторів; відмовлено ЗАТ “Топгаз” у визнанні його кредитором в частині збільшення кредиторських вимог на суму 362 830 грн. 01 коп., з яких 233 628 грн. 87 коп. три відсотки річних і 129 201 грн. 14 коп. збитки від інфляції.

Постановою від 11 листопада 2004 р. Київський апеляційний господарський суд вказану ухвалу місцевого суду в частині відмови ЗАТ “Топгаз” у визнанні його кредиторських вимог з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних залишив без змін.

Оскарженою постановою Вищого господарського суду України постанова Київського апеляційного господарського суду залишена без змін.

Ухвала місцевого, постанови апеляційного та касаційного судів обґрунтовані висновком про те, що зазначені річні і інфляційні втрати є недоїмкою (неустойкою), а відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство) до складу грошових вимог боржника не зараховується неустойка (пеня, штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду. Крім того, суди всіх інстанцій вважали, що оскільки первинна кредиторська вимога складалася із суми пені, стягнутої за рішенням суду, то вимога про збільшення цього боргу на три відсотки річних і на суму інфляційних втрат безпідставна. При цьому суди виходили з того, що стаття 214 ЦК УРСР не передбачає нарахування річних та інфляційних втрат на санкції, а лише на грошові зобов’язання, якими не є сума пені.

В касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України та передачу справи на новий розгляд з підстав невідповідності оскарженої постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника заявника, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту першого статті 111¹⁸ Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України за результатами розгляду справи має право залишити постанову без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення коли суд визнає, що постанова Вищого господарського суду України ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Виходячи з викладеного, Судова палата не вбачає підстав для скасування чи зміни оскарженої постанови.

Керуючись статтями 111¹⁷ – 111²⁰ ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Топгаз” залишити без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України від 30 березня 2005 р. – без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.