Вирішуючи питання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту, суди не врахували, що їх вжиття призведе до втручання у підприємницьку діяльність товариства. У рішеннях судів попередніх інстанцій відсутнє обґрунтування, яким чином невжиття застосованих судом заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду

У серпні 2007 р. закрите акціонерне товариство (далі — ЗАТ) “Супутник” та ЗАТ “Спутнік” (акціонери ЗАТ “Готель”Юність”) звернулись до Господарського суду Одеської області з позовом до ЗАТ “Готель “Юність”, ТОВ “Сонет”, ТОВ “Глорія-Форт”, ТОВ “Жасмін-Тур”, третя особа – ТОВ “Селл” про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2007 р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2007 р., вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю готель “Юність” загальною площею 8 тис. 984,3 кв. метрів, що розташована у м. Одесі.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 березня 2008 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2007 р. залишено без змін.

29 травня 2008 р. колегією суддів Верховного Суду України за касаційною скаргою ТОВ “Жасмін-Тур” порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 20 березня 2008 р. у справі № 28/262-07-7239. У касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України з підстав її невідповідності Конституції України, порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, третьої особи перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верхового Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, Вищий господарський суд України погодився з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанції про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю готелю “Юність” загальною площею 8 тис. 984,3 кв.метрів, що розташована у м. Одесі, і відповідністю вжиття таких заходів вимогам ст. 67 ГПК.

Але погодитися з таким висновком не можна з таких підстав.

Згідно зі ст. 66 ГПК господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору є визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі готелю “Юність” що розташована у м. Одесі, власником якої на даний час за договором купівлі-продажу є відповідач ТОВ “Жасмін-Тур”.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 7 ст. 319 ЦК визначено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суди не врахували, що вжиті заходи до забезпечення позову унеможливлюють використання будівлі відповідачем ТОВ “Жасмін-Тур” у повному обсязі, що фактично призведе до втручання у підприємницьку діяльність товариства, оскільки основним предметом діяльності останнього за статутом є надання послуг населенню в сфері готельного бізнесу.

У рішеннях судів попередніх інстанцій відсутнє обґрунтування, яким чином невжиття застосованих судом заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду. Матеріали справи не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв’язку з цим прийняті у даній справі постанова Вищого господарського суду України, постанова Одеського апеляційного господарського суду та ухвала Господарського суду Одеської області не можуть залишатися в силі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111¹⁷—111²⁰ ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України касаційну скаргу ТОВ “Жасмін-Тур” задовольнила: постанову Вищого господарського суду від 20 березня 2008 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2007 р. та ухвалу Господарського суду Одеської області від 30 жовтня 2007 р. у справі № 28/262-07-723 скасувала, а справу передала на розгляд до суду першої інстанції.