Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов

У серпні 2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Петрус-Інвестбуд” звернулось до господарського суду з позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, відкритого акціонерного товариства “Заліське” про визнання недійсним інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ “Заліське” у кількості 10 122 032 шт., опубліковане 11 липня 2007 р. у додатку до “Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію” – “Відомості приватизації” № 26 (467);

визнання недійсним протоколу засідання конкурсної комісії з продажу пакету акцій ВАТ “Заліське” у кількості 10 122 032 шт., що становить 71,379% статутного фонду ВАТ “Заліське” з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.

Одночасно позивач просив суд зобов’язати ВАТ “Заліське” надати можливість ознайомлення ТОВ “Петрус-Інвестбуд” з ВАТ “Заліське” та надати докладну інформацію щодо діяльності товариства;

зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області провести новий конкурс з продажу пакету акцій ВАТ “Заліське” у кількості 10 122 032 шт., що становить 71,379% статутного фонду ВАТ “Заліське”;

витребувати у ВАТ “Заліське” оригінал та належним чином засвідчену копію протоколу засідання конкурсної комісії з продажу пакету акцій ВАТ “Заліське” у кількості 10 122 032 шт., що становить 71,379% статутного фонду ВАТ “Заліське”.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що опублікована інформація не є об’єктивною і не містить будь-яких застережень потенційним учасникам конкурсу відносно можливої ліквідації товариства. Одночасно позивач вказав на неможливість ознайомитися з об’єктом приватизації та позбавлений можливості подати конкурсні пропозиції та підтвердні документи до органу приватизації з метою взяти участь у спірному конкурсі.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Ухвалою господарського суду Київської області від 4 квітня 2008 р. задоволено заяву ТОВ “Петрус-Інвестбуд” про забезпечення позову. Заборонено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області, в тому числі його посадовим особам, вчиняти будь-які дії направлені на проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ “Заліське” у кількості 10 122 032 шт. простих іменних акцій, що становить 71,379% статутного фонду ВАТ “Заліське” з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, в тому числі приймати конкурсні пропозиції, здійснювати експертизу відомостей, які містяться в підтвердних документах, за підсумками експертизи складати та затверджувати протокол з переліком учасників, які допущені до подання конкурсних пропозицій ціни, передавати конкурсній комісії перелік учасників, які допущені до подання конкурсних пропозицій ціни, реєструвати конкурсні пропозиції учасників конкурсу, оголошувати зміст конкурсних пропозицій учасників конкурсу, проводити конкурс у вигляді торгів “з голосу”, вести та затверджувати протокол конкурсу, оголошувати та затверджувати результати конкурсу, укладати за результатами конкурсу договір купівлі-продажу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 р. ухвалу господарського суду Київської області від 4 квітня 2008 р. скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 жовтня 2008 р. скасовано постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 р., а ухвалу господарського суду Київської області від 4 квітня 2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України з мотивів виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 25 грудня 2008 р. порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 14 жовтня 2008 р. у справі № 9/304-07.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України погодився з висновком господарського суду першої інстанції про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсним інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ “Заліське”, визнання недійсним протоколу засідання конкурсної комісії з продажу пакету акцій, надання позивачу докладної інформації щодо діяльності товариства і, зокрема, вимога зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області провести новий конкурс з продажу пакету акцій ВАТ “Заліське”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 4 квітня 2008 р. про забезпечення позову Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області фактично заборонено проведення нового конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ “Заліське”.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Апеляційний господарський суд, встановивши відсутність обґрунтування, яким чином невжиття застосованих судом заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду, дійшов вірних висновків про те, що ухвала про забезпечення позову виходить за межі змісту позовних вимог, а вжиті заходи не пов’язані з суб’єктивними правами позивача на предмет спору і не відповідають законодавству, на підставі якого подано позов.

Вищий господарський суд України всупереч вимог ст. 111¹⁰ ГПК України безпідставно скасував постанову апеляційного суду, яка прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційний суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі ухвалу господарського суду від 4 квітня 2008 р. про забезпечення позову не врахував, що господарський суд при першому розгляді справи вже виносив аналогічну ухвалу про забезпечення позову, яка постановою Вищого господарського суду України від 31 січня 2008 р. була обґрунтовано скасована.

Враховуючи викладене, постанову Вищого господарського суду України від 14 жовтня 2008 не можна визнати законною й обґрунтованою, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню, а постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 р. залишенню в силі.

Верховний Суд України в силу положень ст. ст. 6, 8 Конституції України не вважає необхідним направляти заяву про забезпечення позову на новий розгляд суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст. 125 Конституції України і ст. ст. 2, 39 Закону України “Про судоустрій України” в частині визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність в здійсненні правосуддя і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду апеляційної інстанції. У зв’язку з цим наведений в ст. 111¹⁸ Господарського процесуального кодексу України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не вважається правовою перешкодою для прийняття зазначеного рішення.

Керуючись ст.ст. 111¹⁷ — 111¹⁹ Господарського процесуального кодексу України, Судова палата

постановила:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області задовольнити.

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 14 жовтня 2008 р., а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 р. залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.