Договір про творче співробітництво між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Верховним Судом України було підписано 19 вересня 2012 року. І це, на переконання обох сторін, сприяє координації науково-практичних досліджень і заходів Верховного Суду України та юридичного факультету одного з провідних вишів країни, обміну досвідом у сфері реалізації та розвитку національного законодавства, спільному обговоренню практики застосовування норм міжнародних правових актів в Україні.

У рамках договору відбуваються двосторонні зустрічі, участь представників Верховного Суду України в житті факультету, обговорення програм та інших науково-методичних матеріалів, пов’язаних із підготовкою студентів–юристів, участь викладачів факультету у роботі науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, що проводяться Верховним Судом України, зустрічі керівників ВСУ з майбутніми правниками, екскурсії студентів факультету до найвищого судового органу країни.

За словами студентів, таким чином вони отримують можливість закріплювати теоретичні знання, набуті у процесі навчання, розвивати професійні вміння, застосовувати їх у практичній діяльності, формувати навички узагальнення й аналізу практики щодо застосування чинного законодавства, розвивати власне мислення з метою систематизації правового матеріалу.

Тісна взаємодія Верховного Суду України і юридичного факультету КНУ є взаємокорисною та перспективною з огляду й на те, що вона спрямована на проведення спільних організаційно-правових заходів щодо підготовки на юридичному факультеті фахівців для роботи в судах, адже судочинство – це той правовий процес, якому потрібно навчатися грунтовно і відповідально, переконані у найвищому судовому органі країни.

Про те, якими шляхами цього досягати, йшлося, зокрема, і на зустрічі студентів юридичного факультету з виконуючим обов’язки Голови Верховного Суду України Ярославом Романюком. Декан факультету Іван Гриценко та заступник декана Наталія Кіреєва дали високу оцінку тісній співпраці Верховного Суду України з викладачами юридичного факультету, окремі з яких є членами Науково-консультативної ради при Верховному Суді та редакційної колегії «Вісника Верховного Суду України». Приємно, зауважили керівники факультету, що деяких викладачів Верховний Суд відзначив почесними нагородами за їх значний внесок у підвищення ефективності та наукової обґрунтованості діяльності Суду.

У свою чергу Ярослав Романюк розповів про правовий статус, склад та повноваження Верховного Суду України, значення цього високого судового органу в системі судів загальної юрисдикції і загалом у правовій системі України, зазначивши зокрема, що на підставі неоднакового застосування судами касаційної інстанції матеріальних норм Верховний Суд України у 2012 році переглянув 769 справ. Говорячи про правову природу рішень Верховного Суду, Ярослав Романюк зазначив, що їх можна вважати прецедентом, але не в класичному розумінні значення цього слова, порівнявши природу цих рішень із рішеннями Європейського Суду з прав людини, які також є обов’язковими до виконання, однак не створюють нових норм, а тлумачать уже існуючі. Оскільки романо-германська правова система не визнає прецедент джерелом права, то відповідно в Україні панує тенденція основної ролі законодавства у регулюванні суспільних відносин, підкреслив виконуючий обов’язки Голови Верховного Суду України.

Спілкуючись із майбутніми правниками, Ярослав Романюк приділив чимало часу відповідям на запитання. Їх з аудиторії пролунало безліч, що й не дивно, оскільки багато хто зі студентів юридичного факультету у майбутньому планують пов’язати свою професійну діяльність із системою правосуддя. Цікавила, по-перше, проблема необхідності та доцільності розширення компетенції цього органу. Ярослав Романюк наголосив на актуальності зазначеного питання та зауважив, що пропозиції з цього приводу існують і активно обговорюються у відповідних юридичних колах. Зокрема, на його думку, доцільно доповнити зміст першої підстави перегляду справ Верховним Судом вказівкою на неоднакове застосування також і процесуальних норм, а не лише матеріальних, як закріплено в чинному Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Це, на думку виступаючого, дало б змогу вирішити проблему розмежування компетенції між судами першої інстанції.

Відповідаючи на запитання студентів щодо доцільності надання Верховному Суду права законодавчої ініціативи, Ярослав Романюк був категоричним: таке право недоцільно надавати Верховному Суду України. Обґрунтував він свою позицію тим, що цей судовий орган повинен володіти виключно правовими інструментами контролю і в жодному разі – не політичними. Адже, маючи право законодавчої ініціативи, так чи інакше Верховний Суд був би втягнутий у політичний процес, політичну боротьбу, а це б стало причиною дисбалансу між складовими державної влади. Натомість Ярослав Романюк зауважив, що вважає необхідним введення обов’язковості для парламенту висновків правової експертизи законопроектів, проведеної Верховним Судом та повернення Пленуму ВСУ права надання роз’яснень. Як відомо, роз’яснення, які надавав Верховний Суд до прийняття закону «Про судоустрій і статус суддів», сьогодні широко використовуються у судовій практиці, у діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми їх власності.

Зустріч виявилася плідною та цікавою як для студентів, викладачів, так і для виконуючого обов’язки Голови Верховного Суду України. Тож її учасники висловили взаємне бажання іще не раз спілкуватися в подібному форматі.

Із вдячністю викладачі та студенти факультету прийняли й пропозицію відвідувати з екскурсіями Верховний Суд України. А у Кловському палаці, що є адміністративно-представницьким корпусом Верховного Суду, і носить назву Палацу Правосуддя, майбутнім фаховим юристам, а можливо, й суддям, завжди раді. Занурення у витоки юриспруденції й державотворення, в історію пам’ятки архітектури ХVІІІ століття, яким є Кловський палац, відвідини зали судових засідань та зали засідань Пленуму Верховного Суду, зустрічі з керівниками Суду – усе це не тільки емоційно вражає, кажуть студенти, а й формує відповідний рівень правової свідомості і правової культури у них – майбутніх служителів Феміди.

Тож співпраця Верховного Суду України і юридичного факультету КНУ надалі тільки зміцнюватиметься, адже, за словами Ярослава Романюка, така співпраця створює міцне підгрунтя для підвищення авторитету правосуддя в Україні. Адже знання, отримані студентами юридичного факультету в альма-матер та закріплені під час практики і стажування у найвищому судовому органі країни, будуть належним чином втілені на практиці з метою утвердження правової держави в Україні.