Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у кримінальних справах у порядку виключного провадження 2007 Ухвала  спільного засідання Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України від 26 січня 2007 р. (витяг)<br><I>Кваліфікація дій винної особи, яка незаконно заволоділа транспортним засобом, за ч. 3 ст. 289 КК України можлива лише тоді, коли в результаті даного злочину заподіяно реальну шкоду</I><br>

Кваліфікація дій винної особи, яка незаконно заволоділа транспортним засобом, за ч. 3 ст. 289 КК України можлива лише тоді, коли в результаті даного злочину заподіяно реальну шкоду


Ухвала
спільного засідання Судової палати у кримінальних справах та
Військової судової колегії Верховного Суду України
від 26 січня 2007 р. (витяг)


Верховний Суд України на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії розглянув у судовому засіданні в м. Києві 26 січня 2007 р. справу за поданням п`яти суддів Верховного Суду України про внесення на судовий розгляд у порядку виключного провадження клопотання засудженого Я. про зміну постановлених щодо нього судових рішень.

Вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 19 липня 2004 р. Я. засуджений: за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі; за ч. З ст. 289 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю засудженого; за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно визначено, Я. покарання за сукупністю злочинів 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з Я. на користь С. Н. і С. Г. по 30 тис. грн, на відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду Я. визнано винним в умисному вбивстві, незаконному заволодінні транспортним засобом і крадіжці чужого майна.

Як визнав встановленим суд, 18 липня 2003 р., близько 3-ої години, Я. з С. О., на автомобілі ВАЗ-2106, що належав останньому, приїхали до будинку, де у квартирі Л., ключі від якої мав засуджений, почали грати у карти та вживати пиво.

Близько 5-ої години, між Я. та С. О. на ґрунті підозри у шахрайстві виникла сварка, що переросла в бійку, в ході якої Я. ножем вчинив умисне вбивство С. О., завдавши останньому удар в шию та декілька ударів в груди.

З метою приховання слідів вбивства, Я. заволодів згаданим автомобілем потерпілого, на якому вивіз труп С.А. до лісосмуги. Наступного дня, Я. залишив автомобіль потерпілого біля будинку.

Повернувшись на місце подій, Я. таємно викрав гроші потерпілого С. О. в сумі 1 тис. грн, що знаходились в квартирі Л. С.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 13 жовтня 2004 р. та ухвалою Верховного Суду України від 10 травня 2005 р. зазначений вирок залишено без змін.

У клопотанні засудженого та доповненнях до нього порушується питання про перегляд постановлених щодо нього судових рішень з мотивів неправильного застосування кримінального закону з урахуванням внесених змін до статті 289 КК України згідно Закону України від 22 вересня 2005 р.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який вважав клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової колегії вважають, що клопотання підлягає задоволенню.

Як вбачається зі змісту вироку, за епізодом заволодіння транспортним засобом потерпілого — автомобілем ВАЗ-2106, суд першої інстанції встановив, що його вартість становить 5 тис. 518 грн 52 коп.

Згідно п. З примітки до ст. 289 КК України в редакції Закону України від 22 вересня 2005 р. матеріальна шкода відповідно до ч. 2, 3 цієї статті визнається значною чи великою у разі заподіяння реальних збитків на суму, відповідно, від ста до двохсот п'ятдесяти або понад двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А із наявної в матеріалах справи розписки потерпілої С. Н.. від 13 серпня 2003 р. видно, що зазначений автомобіль їй було повернуто неушкодженим.

За таких обставин вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 19 липня 2004 р. та інші судові рішення щодо Я. необхідно змінити — перекваліфікувати дії засудженого за епізодом заволодіння транспортним засобом з ч. З на ч. 1 ст. 289 КК України.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 4004, 40010 КПК України, Верховний Суд України


у х в а л и в :

клопотання засудженого Яненка Л.В. задовольнити.

Вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 19 липня 2004 р., ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 жовтня 2004 р. та ухвалу Верховного Суду України від 10 травня 2005 р. щодо Я. змінити: перекваліфікувати його дії з ч. З ст. 289 КК України на ч. 1 ст. 289 КК України і призначити йому покарання 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених цим законом та ч. 1 ст. 115 і ч. 1 ст. 185 КК України, остаточно визначити Я. покарання у виді позбавлення волі, строком 12 років.