На цьому наголосив Голова Верховного Суду України Василь Онопенко, відкриваючи 29 листопада 2007 р. перше засідання очолюваної ним новосформованої Науково-консультативної ради при Верховному Суді України (далі — НКР), яка визначалася з планом своєї роботи на 2008 р. і персональним складом та керівництвом робочих секцій. «Нас чекає, — сказав він, — надзвичайно велика робота, яка зумовлена станом справ у вітчизняному правосудді».

Василь Онопенко висловив сподівання, що оновлена за рахунок найавторитетніших науковців у галузі права НКР стане дієвим дорадчим робочим органом, одним з найважливіших напрямків діяльності якої має бути попередній розгляд і наукова експертиза проектів постанов Пленуму Верховного Суду України. Адже, як було сказано, багато чинних постанов Пленуму Верховного Суду потребують корекції та доповнень, деякі «застарілі» — скасування. Є нагальна необхідність у прийнятті нових роз’яснень Пленуму Верховного Суду. Підготовча робота вже ведеться — у найвищій судовій інстанції здійснюється аналіз і узагальнення відповідних категорій судових справ, у судових палатах виробляються правові позиції із проблемних питань застосування законодавства.

В умовах суперечливості та неоднозначності чинного законодавства, наявності у ньому безлічі колізій постанови Пленуму часто є єдиним правовим орієнтиром не лише для судів, а й для усіх, хто застосовує закон. Крім того, за фактичної роз’єднаності судової системи, коли різні спеціалізовані юрисдикції значною мірою функціонують окремо, самі по собі, роз’яснення Верховного Суду України мають ще одне призначення — забезпечити стабільність правової системи в цілому і однакове застосування законодавства.

«Тому роз’яснення, надані Верховним Судом, — наголосив В. Онопенко, — повинні бути без перебільшення бездоганними з точки зору не лише букви, а й духу закону, відповідати загальним принципам права. У правових позиціях Верховного Суду, які викристалізувані практикою, найменша помилка є недопустимою, оскільки кожний невдало вжитий термін, неправильне тлумачення норми права призведе до зростання судових помилок».

Не маючи права законодавчої ініціативи, суддівський корпус постійно змушений так чи інакше брати участь у законотворчій роботі, оскільки «кризові явища в нашому суспільстві призвели до того, що багато питань не врегульовані законом або ж норми законів містять суперечності, тому застосовувати їх надзвичайно складно, — зауважив Перший заступник Голови Верховного Суду Петро Пилипчук. — З одного боку, необхідно змінювати положення Конституції, які регулюють питання правосуддя, а з другого, через створення нових законів вплинути на болючі проблеми судочинства, не чекаючи змін до Конституції». Верховний Суд таки було почуто Президентом України — низку представників суддівського корпусу включили до оновленого складу Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президентові України. Нещодавно цій комісії передано вісім законопроектів, які стосуються найнагальніших питань правосуддя.

Представляючи проект плану роботи НКР на 2008 р., який має узгоджуватися з планом роботи Верховного Суду України, Петро Пилипчук зазначив, що робота вестиметься у двох основних напрямах: підготовка проектів постанов Пленуму Верховного Суду України та роз’яснень матеріального і процесуального законодавства, а також напрацювання проектів законів стосовно діяльності судів і судоустрою держави. На його думку, слід істотно поліпшити кадрове забезпечення судів, оскільки це є однією з причин кризових явищ у судочинстві. Для цього необхідно удосконалити законодавство, яке регулює питання навчання суддів, добору суддівських кадрів з тим, щоб, як було сказано, у судді потрапляли не за протекцією, а через конкурсний відбір.

Нагальною потребою, яку Верховний Суд планує вирішити за допомогою запрошених до співпраці авторитетних науковців у галузі права, є вдосконалення законодавства, що регулює дисциплінарну відповідальність суддів. Адже не секрет, що деякі судді стали вважати себе незалежними не лише від законодавчої чи виконавчої влади, а й від закону. Це породжує винесення ними неправосудних («рейдерських») судових рішень.

«Для поліпшення якості розгляду справ та зменшення навантаження на суддю слід не збільшувати суддівський корпус, а системно змінювати процесуальне законодавство», — переконаний Петро Пилипчук. Надзвичайно важливим було назване і питання про законодавче врегулювання питання належного фінансування судової влади.

Орієнтовним планом роботи НКР на 2008 р. передбачено, що секція цивільного судочинства розгляне питання, пов’язані із захистом права власності, визнанням правочинів недійсними, захистом честі та гідності фізичних осіб, питання спадкування ті інші. Кримінальний блок включатиме розгляд судової практики щодо кваліфікації повторності та сукупності злочинів, застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у кримінальному судочинстві. Господарське судочинство потребує роз’яснень щодо корпоративних спорів, розгляду справ про банкрутство тощо. Дуже болючими є питання розмежування підсудності, тому заплановано підготувати проект постанови Пленуму щодо розмежування компетенції адміністративних, господарських та загальних судів.

Після затвердження орієнтовного плану роботи члени НКР обрали голів секцій Ради. Так, секцію цивільного судочинства очолив доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України Володимир Луць, секцію кримінального судочинства — кандидат юридичних наук, професор, академік АПрН України Володимир Сташис, секцію господарського судочинства — доктор юридичних наук, професор Василь Кисіль, секцію адміністративного судочинства — доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПрН України Вадим Авер’янов.

По закритті пленарного засідання члени НКР продовжили роботу у секціях.

Прикметно, що у першому пленарному засіданні представників наукової юридичної еліти, які є членами НКР, взяли участь заступник голови Верховного Суду України Анатолій Ярема, голова Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Микола Короткевич, голова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Віктор Кривенко, голова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Андрій Гнатенко, його заступник Микола Патрюк, секретар Пленуму Верховного Суду України Юрій Сенін, а також керівники структурних підрозділів апарату Верховного Суду України.