17 грудня 2009 р. у Верховному Суді України представники проекту Європейського Союзу «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби» (далі — Проект) та Верховного Суду України провели круглий стіл «Помічник судді в Україні: вітчизняні реалії та європейські перспективи».

Учасники засідання зібралися, щоб визначити основні напрями удосконалення правового статусу помічника судді в українській судовій системі та порівняти його з існуючими моделями статусу в судових системах країн-членів ЄС.

Сьогодні законодавча регламентація правового статусу помічника судді в Україні недостатньо чітка, зауважив у вступному слові суддя Верховного Суду України, заступник голови Ради суддів України Василь Гуменюк. Тому наші зусилля щодо його удосконалення слід направити у конструктивне русло і скористатися рекомендаціями міжнародних експертів.

Розрізняють дві основні моделі визначення статусу помічника судді: «персональний асистент судді» і «служитель правосуддя». Експерт Проекту з питань судочинства Йон Андерсен зазначив, що помічник є персональним асистентом судді, наприклад, у США та країнах Європейського Союзу. Перевагами цього, на його думку, є відповідна професійна кваліфікація асистента, пристосування до методів роботи судді та відданість роботі. Крім того, позитивним для судді у цьому випадку є можливість обрати собі помічника, пропонувати змінити місце роботи разом із суддею. Але є і недоліки: такий асистент працює в умовах невизначеності, суддя може перекласти частину своєї роботи на підлеглого. У Данії застосовується інша модель — помічник судді є служителем правосуддя (працівником суду, який надалі може працювати суддею). Таким чином забезпечується загальний рівень кваліфікації, взаємний вплив методи роботи, всебічна професійна підготовка завдяки роботі з багатьма суддями та відданість правосуддю. Як недолік — такий працівник суду виступатиме проти змін, займатиме посаду, якої варта більш кваліфікована особа. Українська модель знаходиться посередині: помічники суддів мають подвійне підпорядкування (судді й адміністрації суду).

Про досвід визначення правового статусу помічника судді в Польщі розповів експерт Проекту з питань судочинства Даріуш Шєліцкі. Цю посаду було запроваджено у польській судовій системі у 2001 р. для підвищення ефективності роботи суддів через делегування висококваліфікованим працівникам деяких завдань, за винятком прийняття рішень. До кола обов’язків помічників суддів належать підготовка проектів рішень, ухвал, наказів та інших судових документів; збір інформації, необхідної судді; контроль за роботою працівників суду (секретарів) та інша діяльність, що прискорює судовий розгляд. Помічник судді є не персональним асистентом, а працівником апарату суду, який допомагає кільком суддям і має не більше привілеїв, ніж інші працівники апарату суду. Запровадження такої посади дозволило пришвидшити судові процедури та підвищити якість судових документів, але створило загрозу порушення конфіденційності.

Досліджуючи правовий статус помічника судді в Україні, експерт Програми з правових питань та навчальних програм Ігор Осика зауважив, що протягом майже п’яти років функціонування цієї посади в місцевих загальних судах помічники суддів проявили себе ефективними працівниками апарату суду, здатними істотно допомогти суддям в умовах зростаючого навантаження. Їхніми основними завданнями є складання для судді проектів документів; підбір законодавства та судової практики, необхідних для розгляду суддею конкретної справи; ознайомлення учасників процесу з матеріалами судових справ; підготовка матеріалів для розгляду судової справи та контроль за виконанням відповідних документів тощо. Визначивши недоліки нинішнього правового статусу помічника судді, Ігор Осика назвав можливі шляхи його удосконалення. Так, на його думку, слід доповнити Закон України «Про судоустрій» окремою статтею «Помічник судді», в якій буде зазначено основні права та обов’язки, головні функції, вимоги до кандидата на посаду, особливі гарантії, пов’язані з характером роботи. Слід також внести зміни до процесуальних кодексів і надати помічнику судді право брати участь у розгляді судових справ, зокрема заміщувати секретаря судового засідання; право підписувати непроцесуальні документи інформаційного та організаційного характеру, пов’язані з розглядом судових справ; надати інші процесуальні права, наприклад, видавати судові накази.

Із результатами проведеного в рамках Проекту статистичного аналізу виконання функціональних обов’язків помічниками суддів в України ознайомив учасників круглого столу експерт Проекту Аксель Кьотц. Згідно з попередніми висновками делегування частини повноважень (підготовка проекту рішення суду) помічнику дозволяє значно збільшити продуктивність роботи судді; крім того, помічник частково працює як додатковий секретар. Таким чином, вирішення проблеми збільшення обсягу роботи судді в останні роки стало можливим завдяки введенню посади помічника судді. Крім того, це є й економічно вигідним, адже помічники допомагають суддям менше зпйматися технічною роботи.

За результатами обговорення та попереднього аналізу статусу помічника судді в Україні учасники засідання дійшли висновку про те, що необхідно переглянути роль та місце помічника судді в місцевому загальному судді з метою перетворення цієї посади у престижну правову професію, яка сприятиме функціонуванню ефективної судової системи. Головним стимулом для особи, що обіймає цю посаду, зазначили учасники круглого столу, має бути кар’єрне зростання: робота помічником — як крок на шляху до суддівської посади.

Зазначимо, що в роботі форуму взяли участь наукові консультанти та помічники суддів Верховного Суду України; експерти Проекту з питань судочинства з Данії, Німеччини та Польщі; представники Академії суддів України і Державної судової адміністрації України; голови судів, помічники суддів і керівники апаратів судів з пілотних регіонів Проекту: м. Києва, Київської, Львівської, Одеської та Харківської областей.