Міжнародні експерти: процесуальні фільтри щодо справ, які розглядаються в судах України, потрібні. Однак вони не повинні порушувати права і свободи людини
Експерти Проекту Twinning «Підвищення ефективності та якості управління адміністративних судів в Україні», перебуваючи в Україні з метою виконання одного із заходів Проекту – напрацювання рекомендацій стосовно впровадження процесуальних фільтрів щодо справ, що розглядаються у судах другої та третьої інстанцій, провели низку зустрічей із суддями України.
На прохання місії експертів країн-членів ЄС – державного радника Франції Іва Гуніна та радника з питань адміністративного судочинства й прав людини Національної судової адміністрації Швеції Аніти Ліндер – така зустріч відбулася й у Верховному Суді України – з представниками Судової палати в адміністративних справах
У ній взяли участь заступник секретаря Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Олександр Терлецький та судді Микола Гусак, Олег Кривенда, Олександр Коротких.
Уже маючи певну інформацію з обговорюваної тематики – щодо застосування фільтрів стосовно справ, що розглядаються у судах другої та третьої інстанцій, міжнародні експерти поцікавилися процедурою допуску справ до найвищого судового органу країни.
Олександр Терлецький поінформував гостей про ті процесуальні зміни, зокрема, й у частині повноважень Верховного Суду України, що відбулися в результаті прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у 2010 році. Він розповів про чинну процедуру надходження справ до Верховного Суду України, зупинившись на механізмі допуску цих справ до розгляду у найвищому судовому органі країни вищими спеціалізованими судами.
У цьому зв’язку, зауважив заступник секретаря Судової палати в адміністративних справах, суддів Верховного Суду непокоять кілька суттєвих моментів. По-перше, позбавлення, таким чином, громадян України можливості безпосереднього звертання до найвищої судової інстанції держави і повноцінного судового захисту їх прав і свобод на національному рівні. По-друге, фільтр у вигляді допуску чи не допуску справи до Верховного Суду – на розсуд того ж самого суду, що постановив рішення, з яким не згодна одна зі сторін, не лише порушує конституційні права громадян. Такі обмеження у надходженні справ до Верховного Суду не дають можливості йому виконувати основне завдання – забезпечення єдності судової практики шляхом перегляду справ із підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї ж норми матеріального права.
За інформацією судді Верховного Суду Олега Кривенди у 2011 році з заявами про перегляд справ адміністративної юрисдикції у Верховному Суді України звернулося 3237 осіб. Вищий адміністративний суд України допустив до перегляду лише 449 справ, тобто – 15 % від усіх заяв про перегляд. Скільки ж можливих помилок при застосуванні норм матеріального права залишилися не виправленими?
Ів Гунін, виказавши здивування наявністю такої законодавчої норми, зауважив, що в Україні, таким чином, введено відмінну практику від існуючої у більшості країн Європи. Там, за словами державного радника Франції, існує один фільтр щодо справ, які розглядаються у судах: або щодо нижчої інстанції, або щодо вищої. В Україні ж вищі спеціалізовані суди, зауважив Ів Гунін, мають одночасно два фільтри: і щодо справ, які розглядаються у судах нижчої інстанції, і щодо справ, які мають розглядатися у найвищій судовій інстанції країни. Тому, на думку європейського експерта, українському законодавцю варто було б проаналізувати чинну норму закону – про допуск справ до Верховного Суду України – через призму дотримань положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У цьому зв’язку суддя Верховного Суду України Микола Гусак звернув увагу на те, що внаслідок озвучених законодавчих змін Верховний Суд України не може переглядати справи і з підстав порушень судами норм процесуального права під час розгляду справ. Тому іще один значний пласт судових справ залишається поза увагою найвищої судової інстанції держави. Хоча саме процесуальних помилок трапляється найбільше.
На думку Аніти Ліндер, певні фільтри щодо справ, які розглядаються у судах апеляційної та касаційної інстанцій, мають бути. Однак тут важливо звернути увагу на те, наголосила експерт Проекту Twinning, аби відхилення, приміром, касаційної скарги за формальними ознаками, не вважалося її повноцінним касаційним розглядом. Інакше це можна вважати не допуском до касаційного оскарження. За словами радника з питань адміністративного судочинства та прав людини Національної судової адміністрації Швеції, питання й пропозиції, що прозвучали під час обговорення у Верховному Суді України, експерти Проекту врахують під час вироблення рекомендацій стосовно впровадження процесуальних фільтрів щодо справ, які розглядаються судами різних рівнів України.
У зустрічі взяли участь начальник відділу міжнародного співробітництва Верховного Суду України Ліна Губар та керівник прес-служби Людмила Момот.