Такого висновку дійшли члени спільного засідання Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України 3 квітня 2009 року після обговорення матеріалів вивчення стану організації та здійснення судочинства у Вищому адміністративному суді України, Львівському апеляційному адміністративному суді, Львівському та Івано-Франківському окружних адміністративних судах, проведеного Верховним Судом України спільно з Радою суддів України.

Вивчення стану організації та здійснення судочинства у цих адміністративних судах дало робочій групі підстави для висновку про те, що вони не забезпечують ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів громадян, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічних правовідносин від порушень органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, іншими суб’єктами владних повноважень, що становить завдання цих судів відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Результати вивчення свідчать про наявність істотних недоліків в організації та здійсненні судочинства у зазначених адміністративних судах, які потребують негайного усунення, а також про системні порушення визначених законом засад організації діяльності цих судів та порядку здійснення ними адміністративного судочинства, що вкрай негативно позначається на оперативності та якості здійснення правосуддя.

Голови адміністративних судів, в яких вивчався стан здійснення судочинства, не забезпечували належне здійснення повноважень щодо організації діяльністю цих судів відповідно до чинного законодавства.

У результаті вивчення стану справ у цій сфері встановлено, що типовими у діяльності цих адміністративних судів є порушення строків передачі та порядку черговості передачі позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг суддям-доповідачам, строків відкриття провадження у справі, строків розгляду адміністративних справ (частина третя статті 107, частини перша та друга статті 189, частини перша та друга статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України). Масовими є випадки порушення строків відкриття провадження у справі. Строки розгляду багатьох справ набагато перевищують два місяці, а у Вищому адміністративному суді України він у ряді випадків становить понад два роки.

У діяльності зазначених судів мають місце численні випадки допущення істотних помилок у застосуванні норм матеріального та процесуального права, неправильного застосування закону, неоднакового застосування законодавства, неврахування судової практики Верховного Суду України з вирішення більшості категорій справ. Досить часто допускається порушення визначеної законом процедури розгляду справ. Не забезпечується складання та оформлення процесуальних документів відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведеного Президія Верховного Суду України та Президія Ради суддів України, керуючись статтями 54, 116 Закону України “Про судоустрій України”, своєю постановою визнали незадовільним здійснення головами Вищого адміністративного суду України, Львівського апеляційного адміністративного суду, Львівського та Івано-Франківського окружних адміністративних судів повноважень щодо організації діяльності цих судів та визначили ряд заходів, спрямованих на усунення виявлених під час вивчення стану справ у цих судах недоліків, підвищення рівня оперативності та якості розгляду адміністративних справ.

Голова Верховного Суду України Василь Онопенко, підсумовуючи розгляд цього питання на спільному засіданні Президії Верховного Суду України і Президії Ради суддів України, наголосив, що подібних негативних результатів, виявлених під час вивчення стану організації та здійснення судочинства, в нашій країні ще не було. І ці недоліки та порушення не можна списувати лише на недосконалість законодавства, проблеми з матеріально-технічним забезпеченням, труднощі в період становлення адміністративних судів в Україні. Багато в чому їх причини мають суб’єктивний характер, які пов’язані з неналежним, а інколи й таким, що не базується на законі, організаційним керівництвом цими судами. На переконання очільника судової влади, громадяни мають отримувати якісну судову допомогу від будь-якого суду, незважаючи на те, коли він розпочав свою роботу, є він загальним чи спеціалізованим. Тому, наголосив Василь Онопенко, проведене серйозне комплексне вивчення організації та здійснення судочинства адміністративними судами має стати значним уроком не тільки для суддів цих судів, але й для усіх суддів України. Верховний Суд України, який не раз надавав методичну допомогу спеціалізованим судам, готовий робити це постійно. Адже, підкреслив Голова Верховного Суду України, авторитет адміністративних судів відбивається на авторитеті всієї судової системи України.