Постановлюючи ухвалу про скасування оскарженого судового рішення і залишення в силі помилково скасованого, суд касаційної інстанції виходив із того, що застосування у справі про визнання недійсними загальних зборів акціонерів у порядку забезпечення позову заборони проводити збори акціонерів і здійснювати спостережній комісії свої повноваження суперечить ч. 3 ст. 152 ЦПК України та ст. 41 Закону України “Про господарські товариства”, оскільки стосується питань, які належать до внутрішньої діяльності товариства і не пов’язані з розглядом заявленого позову та виконанням можливого рішення

 Ухвала судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 22 листопада 2001 р.

(в и т я г)

 

У лютому 2001 р. Б. та інші особи звернулися в суд із позовом до акціонерного товариства відкритого типу “Ексімнафтопродукт” (далі — АТВТ) про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів цього товариства від 24 березня 2000 р.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2001 р. в порядку забезпечення позову заборонено:

1) АТВТ — проводити збори акціонерів;

2) спостережній раді АТВТ — здійснювати будь-які дії відповідно до повноважень, наданих їй Законом від 19 вересня 1991 р. “Про господарські товариства”, статутом товариства, рішенням загальних зборів акціонерів від 24 березня 2000 р. і положенням про спостережну раду;

3) акціонерному комерційному банку “Морський транспортний банк” — провадити дії, пов’язані з організацією та проведенням загальних зборів акціонерів АТВТ, а також зі здійсненням повноважень спостережною радою цього товариства.

Ухвалою судової колегії в цивільних справах Одеського обласного суду від 24 квітня 2001 р. зазначену ухвалу було скасовано, а справу повернено до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Постановою президії Одеського обласного суду від 16 травня 2001 р. ухвалу судової колегії було скасовано, а ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі АХК “Укрнафтопродукт” просила постанову президії обласного суду скасувати у зв’язку з порушенням норм процесуального права. Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України касаційну скаргу задовольнила з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК забезпечувати позови до державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об’єднань, інших громадських організацій дозволяється тільки у формі заборони провадити певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону від 7 лютого 1991 р. “Про підприємництво” втручання державних органів  у господарську діяльність підприємців не допускається, якщо вона не зачіпає передбачених законодавством України прав державних органів по здійсненню контролю за діяльністю підприємців.

Заборонивши АТВТ проводити загальні збори акціонерів, які відповідно до ст. 41 Закону “Про господарські товариства” є вищим органом акціонерного товариства, до компетенції якого входить вирішення всіх питань, пов’язаних із діяльністю товариства, а спостережній раді — здійснювати будь-які дії, у тому числі повноваження, надані їй Законом “Про господарські товариства”, статутом товариства та положенням про спостережну раду, суддя, всупереч вимогам ч. 3 ст. 152 ЦПК та ч. 3 ст. 15 Закону “Про підприємництво”, вирішив  питання, які належать до внутрішньої діяльності товариства і не пов’язані з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого рішення суду.

За таких обставин судова колегія обласного суду правильно скасувала ухвалу судді, а президія обласного суду помилково скасувала ухвалу судової колегії.
Керуючись ст. 334 ЦПК, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України касаційну скаргу задовольнила, постанову президії Одеського обласного суду скасувала, а ухвалу судової колегії в цивільних справах цього суду залишила в силі.