|
|
 |
02/05/2008 Верховний Суд застерігає: під приводом демократичних процедур ініціюється захист безвідповідальних керівників судів від звільнення |
 |
Верховний Суд України вважає неприйнятними запропоновані зміни до Закону України “Про судоустрій України” (реєстр. № 1122 від 6 грудня 2007 р.), якими пропонується новий порядок призначення та звільнення суддів з адміністративних посад у судах.
У висновку на цей законопроект, підписаному Головою Верховного Суду України Василем Онопенком, зазначається, що пропонований законопроектом порядок призначення голів судів та їхніх заступників (крім Верховного Суду України) дезорганізує управлінську діяльність у судовій системі, зробить кожен суд автономним судово-владним утворенням усупереч принципу єдності системи судів загальної юрисдикції, закріпленому в ст. 18 Закону України “Про судоустрій України”.
У висновку констатується, що під приводом запровадження демократичних процедур призначення суддів на адміністративні посади в судах пропонується встановити порядок призначення голів та заступників голів вищих спеціалізованих суддів без погодження цих кадрових питань з найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції і без участі вищого органу суддівського самоврядування.
Пропоновані проектом нововведення особливо детально урегульовують процедуру обрання керівників вищих спеціалізованих судів, але при цьому максимально унеможливлюють звільнення їх із цих посад, в тому числі за недоліки в організаційній роботі. Водночас стосовно обрання голів та заступників голів місцевих та апеляційних судів зборами суддів цих судів законопроект містить тільки загальне формулювання, а процедура вирішення вказаних питань не деталізується.
Реалізація демократичної з першого погляду ідеї обрання голів судів та їх заступників виключно суддями відповідних судів може призвести до безвідповідальності суддів, які обіймають адміністративні посади, а отже, до негативних наслідків у здійсненні організаційного керівництва судами. Адже Верховний Суд України як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, як і будь-який інший вищестоящий суд, може втратити можливість через інститут призначення суддів на адміністративні посади та звільнення їх з цих посад впливати на забезпечення належної організації здійснення правосуддя у конкретному суді.
Пропонований у законопроекті порядок призначення та звільнення суддів з адмінпосад також суперечить ст. 116 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою вирішення питань призначення суддів на адміністративні посади в судах, здійснення контролю за організацією діяльності судів належить до повноважень вищого органу суддівського самоврядування у період між з’їздами суддів — Ради суддів України.
У висновку констатується, що, враховуючи суперечливі, юридично і практично необґрунтовані положення законопроекту, засновані на хибних концептуальних засадах побудови вітчизняної системи судоустрою, законопроект не може бути прийнятий Верховною Радою України як закон.
|
|
|