-----

--------------

Розпорядження Кабінету Міністрів про вилучення у Верховного Суду України двох адміністративних будівель за адресою Пилипа Орлика 4 та 4-а і передачу їх новоствореному Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних та кримінальних справ не базується на Конституції та законах України, переконаний Василь Онопенко. Воно є юридично і фактично необґрунтованим, а його виконання ставить під реальну загрозу виконання Верховним Судом своїх повноважень, і значить – здійснення правосуддя в Україні загалом.

Адже ніхто не ліквідовував Верховний Суд і не скасовував його конституційний статус як найвищого судового органу, підкреслив Голова Верховного Суду. Навіть за істотного зменшення функцій до нинішніх повноважень Верховного Суду віднесено відповідний перегляд судових справ. Наразі у ньому на розгляді перебуває близько 37 тисяч цивільних і кримінальних справ та скарг, які надійшли за «старим» процесуальним законом. Крім того, Верховний Суд уже почав розгляд справ за новими процесуальними правилами.

Однак у результаті неправомірного рішення Кабінету Міністрів конституційна діяльність Верховного Суду зі здійснення ним правосуддя може бути заблокована. Те, як чинять із Верховним Судом, наголосив Василь Онопенко, є дуже тривожним сигналом для суспільства: якщо незаконно відбирають приміщення у найвищого судового органу, то це є свідченням того, що ніхто в країні не застрахований від подібного, що право власності громадян і юридичних осіб державою не гарантується.

Голова Верховного Суду розцінює такі дії Кабінету Міністрів як першу ознаку того, що Україна в особі її Уряду не бажає виконувати рекомендації Венеціанської комісії, в яких чітко сказано про необхідність повернути Верховному Суду притаманний для найвищого судового органу статус. Адже за висновком цієї авторитетної міжнародної інституції те, що зроблено в Україні, не має аналогів в Європі, не відповідає міжнародно-правовим стандартам і вкрай негативно позначиться на правосудді в державі.

Василь Онопенко висловив переконання, що Україні, звичайно, доведеться виправляти допущену помилку. Життя саме примусить розширити повноваження Верховного Суду і зробити його повноцінним судовим органом. Однак із вилученням у нього приміщень для цього не буде матеріально-технічних умов.

Зупинившись на правовому аспекті проблеми, Голова Верховного Суду констатував, що формально-юридично вона породжена законодавцем, який у Перехідних положеннях Закону «Про судоустрій і статус суддів» зобов’язав Кабінет Міністрів «забезпечити розміщення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ в адміністративних приміщеннях, де на день набрання чинності Законом розміщувалися судові палати у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду України», тобто, фактично, шляхом заміни вивіски на приміщенні.

Автори Закону, напевне, розраховували, що новий вищий суд буде створено в основному за рахунок переходу до нього суддів судових палат з розгляду цивільних та кримінальних справ Верховного Суду. Та цього, повідомив журналістам Василь Онопенко, не відбулося: до новоствореного вищого суду перейшло усього два судді Верховного Суду, що є дуже красномовним.

А втиснути у 50 чи навіть у 70 кабінетів 120 суддів вищого суду і 450 працівників його апарату практично неможливо. Тобто у Законі передбачене таке вирішення питання, за якого ні один, ні другий суд в таких умовах нормально працювати не зможе.

Але Кабінет Міністрів пішов далі, наголосив Голова Верховного Суду. Він грубо проігнорував відповідне положення Закону «Про судоустрій та статус судів» й інших законів і прийняв рішення не про розміщення вищого спеціалізованого суду у частині приміщень будівлі по вул. Пилипа Орлика, 4-а, як це визначено йому Законом, а про передачу в оперативне управління Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних і кримінальних справ цілих двох адміністративних будівель Верховного Суду – по вул. Пилипа Орлика 4 та 4-а.

З юридичної точки зору це рішення не витримує жодної критики. Воно суперечить Конституції і законам України, підкреслив Василь Онопенко. Адже у законі чітко розрізняються поняття «розміщення» і «передача в оперативне управління». Адміністративне приміщення по вул. Пилипа Орлика, 4-а закріплено за Верховним Судом на праві оперативного управління відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 3 березня 1995 року № 133-р, а приміщення по вул. Пилипа Орлика, 4 – відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР від 16 листопада 1957 року № 1280-р.

Згідно зі до статтею 137 Господарського кодексу України власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за іншою особою, має право вилучати у цієї особи лише надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується не за призначенням. Жодної з цих підстав стосовно приміщень Верховного Суду на сьогодні юридично не встановлено.

Крім того, вилучені у Верховного Суду адміністративні будівлі розташовані на земельних ділянках, які в установленому законом порядку надані в постійне користування Верховному Суду України, що посвідчено відповідними державними актами. При цьому стаття 152 Земельного кодексу України встановлює захист прав землекористувачів нарівні із захистом прав власників земельних ділянок.

Таким чином, резюмував Голова Верховного Суду, взагалі неможливо визначити, на яких правових підставах вищий спеціалізований суд має бути розміщений у приміщеннях, які закріплені на праві оперативного управління за Верховним Судом, і на яких правових підставах Кабінет Міністрів вилучив у Верховного Суду дві адміністративні будівлі.

Василь Онопенко зауважив, що такий підхід Уряду породив штучний конфлікт між Верховним Судом та Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також між судовою владою та виконавчою владою, що в принципі є неприпустимим.

Вирішення питання щодо розміщення нового вищого спеціалізованого суду потребує відповідального і державницького підходу, переконаний Голова Верховного Суду. Забезпечити умови для його роботи потрібно у правовий спосіб, не обмежуючи законних прав Верховного Суду та його суддів.

На думку Голови Верховного Суду, є кілька правових варіантів захисту законних прав Верховного Суду та його суддів. Перший із них – звернення до суду. Василь Онопенко повідомив журналістам, що Верховний Суд, вважаючи, що розпорядження Кабінету Міністрів прийнято з порушенням чинного законодавства, звернеться до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання зазначеного розпорядження незаконним і його скасування. Відповідний позов уже підготовлено. Другий варіант – скасування Президентом України цього розпорядження Кабінету Міністрів України як такого, що суперечить Конституції та законам України. З цього приводу Голова Верховного Суду має намір зустрітися з Президентом України. Василь Онопенко також не виключає звернення до міжнародних інституцій, які здійснюють моніторинг виконання Україною міжнародних зобов’язань, зокрема і в частині утвердження незалежного та справедливого суду.

Відповідаючи на запитання про те, як Голова Верховного Суду бачить виконання вказаного розпорядження Уряду, якщо воно не буде скасоване чи визнане судом незаконним, Василь Онопенко сказав, що не уявляє, як у правовий спосіб, не порушуючи закон, можна виконати це розпорядження Кабінету Міністрів. При цьому він констатував, що за жодних обставин не можуть бути погіршені умови роботи, а тим більше заблоковано діяльність Верховного Суду. Передбачені Законом гарантії суддям Верховного Суду, у тому числі щодо забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, мають бути неухильно дотримані. Їх недотримання – це втручання у здійснення правосуддя, перешкоджання діяльності суду.

На переконання Голови Верховного Суду, конструктивним виходом із цієї ситуації є терміновий пошук для Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ іншого приміщення, яке б належним чином забезпечувало його потреби. Таке приміщення можна знайти, якщо хотіти, наголосив Василь Онопенко. У цьому зв’язку необхідно відтермінувати початок діяльності зазначеного вищого суду та внести відповідні зміни до Закону «Про судоустрій та статус суддів».

У ході прес-конференції Голова Верховного Суду України відповів також на інші чисельні запитання журналістів.