Вироком Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2004 р. П., 1989 р. н., уродженця с. Грузького Макарівського району Київської області, раніше судимого: 14.06.2004 р. за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 104 КК України з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік, 05.07.2004 р. за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 104 КК України з випробуванням із іспитовим строком на 2 роки,

засуджено за ст. 297 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України цей вирок та вирок Макарівського районного суду від 5 липня 2004 р. щодо П. постановлено виконувати окремо.

П. визнано винним у тому, що він 13 червня 2004 р. у с. Грузькому Макарівського району Київської області разом із неповнолітнім Ч., 1992 р. н., на місцевому кладовищі викрав з могил Г. та С. алюмінієві огорожі вартістю 370 грн.

У апеляційному та касаційному порядку справа не розглядалась.

У клопотанні про перегляд справи в порядку виключного провадження заступник прокурора Київської області порушує питання про скасування постановленого щодо П. судового рішення у зв’язку із неправильним застосуванням кримінального закону, зокрема, оскільки П. не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 297 КК України, він просить вирок скасувати, а кримінальну справу закрити за відсутністю в діях останнього складу злочину.

Про це порушено питання і в поданні п’яти суддів, відповідно до якого справу внесено на розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який вважав клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії вважають, що клопотання заступника прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

Із матеріалів справи вбачається, що П. народився 23 лютого 1989 р., а злочин ним було вчинено 13 червня 2004 р., тобто на момент вчинення інкримінованого діяння його вік становив 15 років 3 місяці. Злочин, передбачений ст. 297 КК України, до переліку злочинів, за які особа може підлягати кримінальній відповідальності у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, не включено.

Таким чином встановлено, що під час вчинення суспільно-небезпечного діяння П. не досяг віку, із якого настає кримінальна відповідальність, тому судом його засуджено необґрунтовано.

За таких обставин із урахуванням встановленого, клопотання прокурора про перегляд справи в порядку виключного провадження, який просив зазначений вирок щодо П. скасувати, а кримінальну справу щодо нього на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України закрити за відсутністю в його діях складу злочину, про що поставлено питання і в поданні п’яти суддів.

Керуючись статтями 4004 і 40010 КПК України, Судова палата у кримінальних справах та Військова судова колегія Верховного Суду України

ухвалили:

Клопотання заступника прокурора Київської області, внесене за поданням п’яти суддів, задовольнити.

Вирок Макарівського районного суду Київської області від 30 серпня 2004 р. щодо П. скасувати, а кримінальну справу щодо нього на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України закрити за відсутністю в його діянні складу злочину.

П. із-під варти звільнити.