На цьому Голова Верховного Суду України Василь Онопенко наголосив на засіданні президії Ради суддів України 11 лютого 2010 року.

Проблема, яка стала предметом обговорення на президії, а саме – недофінансування судової системи, є вкрай болючою для вітчизняного правосуддя і, на жаль, давно перейшла в категорію хронічних, констатував Василь Онопенко. Однак такого катастрофічного стану фінансування ще не було. А судочинство не зупиняється тільки завдяки неймовірним зусиллям голів судів і суддів, яким правдами й неправдами доводиться вишукувати гроші на папір, поштові відправлення, оргтехніку, бензин та інше.

Через брак коштів у судах накопичилася значна кількість нерозглянутих справ. Приміром, у Київському апеляційному адміністративному суді їх налічується близько 80 тисяч, у Донецькому апеляційному адміністративному суді – майже 25 тисяч. Перелік можна продовжувати, і для вирішення цього питання судді знову будуть вимушені звертатися до президента країни, уряду, парламенту.

У цьому зв’язку Василь Онопенко висловив упевненість, що коли ситуація стабілізується, то будуть прийняті й ті законопроекти, які судді напрацьовували три роки поспіль. І, зокрема, той, що регламентує особливий порядок фінансування судової системи і забезпечує дотримання принципу незалежності судової влади. А незалежний суд – це європейський і світовий стандарт, наголосив Василь Онопенко, додавши, що днями ПАРЄ знову нагадала Україні про необхідність виконання зобов’язання щодо утвердження незалежного суду.

На переконання Голови Верховного Суду України, сьогодні завдання суддівського корпусу – утримати судову систему у правовому руслі: спокійно працювати, вирішувати поточні проблеми. А політичні пристрасті мають обходити судові установи. І на виборах, які щойно минули, суди знову засвідчили, що вони є найбільш дієвим правовим інструментом в Україні, який працює в інтересах суспільства.

Користуючись нагодою, Голова Верховного Суду України висловив подяку колегам за ту величезну роботу, яку вони провели, розглядаючи під час виборчої кампанії десятки тисяч справ з виборчих спорів.

Говорячи про перспективи судової реформи, Василь Онопенко зауважив, що минулі п’ять років були роками втрачених можливостей для її проведення. Об’єктивна потреба у такій реформі не була реалізована виключно через суб’єктивні причини, серед яких дві найголовніші – нерозуміння ролі суду у демократичній правовій державі та намагання певних осіб зробити суд засобом задоволення своїх особистих інтересів.

Водночас не відбулося й іншого – повної руйнації судової системи, знищення суду як органу правосуддя. А це могло статися, якби декому вдалося проштовхнути сумнозвісні законопроекти, що «протягувалися» під виглядом судової реформи. Завдяки принциповій позиції суддівського корпусу, історичним рішенням Ради суддів України, двох останніх з’їздів суддів цього не відбулося, наголосив Василь Онопенко.

Він також зауважив, що сьогодні Україна вкотре перебуває на порозі великих змін. Безсумнівним є те, що перш за все ці зміни мають стосуватися сфери правосуддя. Але чи буде це справжня судова реформа, яка потрібна державі й суспільству, чи її видимість, спрямована на задоволення чийогось суб’єктивного інтересу? Це, знову ж таки, значною мірою залежить від суддів.

Голова Верховного Суду України нагадав присутнім, що упродовж останніх років були спроби певних осіб нав’язати судам свої рейдерські правила гри, керувати судами у ручному режимі через призначення суддів на адмінпосади, здійснювати на них тиск, дискредитувати їх, знищити Верховний Суд як судовий орган.

Чи можливі нові такі спроби? Виключати цього не можна, бо їх ініціатори мають певні владні можливості. Але вони, переконаний Голова Верховного Суду України, приречені на провал, тому що здорові сили в Україні превалюють. Василь Онопенко висловив упевненість у тому, що незабаром стабілізується ситуація і у Вищому адміністративному суді України, яка штучно виникла, зокрема через втручання ззовні в діяльність цієї судової установи.

Голова Верховного Суду вірить, що в Україні все ж відбудеться справжня судова реформа – соціально орієнтована та здійснена відповідно до норм Конституції.