Рішення за результатами розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, відповідно до положень ст. 236⁸ КПК України, може прийняти лише місцевий суд. Апеляційний суд, за змістом ч. 2 ст. 366 КПК України не вправі приймати рішення, передбачені ст. 236⁸ КПК.

20 жовтня 2008 року заступником Генерального прокурора України за фактом втручання в діяльність працівників правоохоронного органу, що перешкоджало затриманню особи, яка вчинила злочин, та привласнення особливо важливих документів, що спричинило порушення роботи установи, було порушено кримінальну справу щодо О. за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 357 КК України.

Зазначену постанову було оскаржено захисником до Печерського районного суду міста Києва, який своєю постановою від 30 січня 2009 року постанову прокурора про порушення кримінальної справи скасував та відмовив у порушенні кримінальної справи.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 лютого 2009 року постанову місцевого суду скасовано, а скаргу захисника на постанову щодо О. за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 357 КК України, залишено без задоволення.

У клопотанні захисник, діючи в інтересах О., порушив питання про скасування зазначеної вище ухвали апеляційної інстанції у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Захисник зазначає, що, залишаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи без задоволення, суд апеляційної інстанції вийшов за межі своїх повноважень та ухвалив рішення, яке віднесено до компетенції суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисника, яка підтримала своє клопотання, думку заступника Генерального прокурора України, який не заперечував проти задоволення клопотання захисника і подання суддів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у клопотанні, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії дійшли висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 366 КПК України, апеляційний суд у результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у ч. 2 ст. 347 КПК України, виносить ухвалу про залишення ухвали чи постанови без зміни, а апеляції – без задоволення; скасування ухвали чи постанови і повернення її на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, а у випадку скасування ухвали чи постанови про закриття справи і повернення її на додаткове розслідування; скасування окремої ухвали чи постанови; зміну ухвали чи постанови або постановляє свою ухвалу, скасовуючи повністю чи частково ухвалу чи постанову суду першої інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, при розгляді апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу, апеляційний суд скасував постанову місцевого суду, а скаргу захисника на постанову про порушення кримінальної справи щодо О. за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 357 КК України, залишив без задоволення, тобто ухвалив рішення, яке згідно зі ст. 236-8 КПК України, за наявності до того підстав і з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, міг прийняти лише суд першої інстанції.

Отже, апеляційний суд вийшов за межі повноважень, наданих йому кримінально-процесуальним законом, оскільки у випадку скасування постанови місцевого суду справу необхідно було направляти на новий судовий розгляд. Таким чином Апеляційний суд міста Києва допустив таке порушення кримінально-процесуального закону, яке істотно вплинуло на правильність прийняття рішення у справі, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України є підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд.

Враховуючи викладене, Верховний Суд України ухвалив задовольнити клопотання захисника. Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 25 лютого 2009 року, винесену у справі за скаргою захисника в інтересах О., скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж апеляційного суду в іншому складі суддів.