На засіданні обговорено підсумки вивчення стану організації діяльності місцевих та апеляційних загальних судів м. Києва, АР Крим, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Сумської та Харківської областей при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на стадії досудового слідства та додержання строків розгляду кримінальних справ, за якими підсудні тримаються під вартою.

На порушенні конституційних прав громадян, які тримаються під вартою, було акцентовано увагу у зверненні Президента України від 16 вересня 2011 року, в якому запропоновано Генеральному прокурору України, Міністру внутрішніх справ України, Голові Служби безпеки України, Голові Державної податкової служби України, голові Ради суддів України, голові ради суддів загальних судів вжити заходів щодо безумовного забезпечення додержання розумних строків досудового слідства та судового розгляду кримінальних справ цієї категорії.

Обговорювана проблема, зауважив Голова Верховного Суду України, є надзвичайно важливою, оскільки безпосередньо пов’язана із захистом прав та свобод людини в Україні. Тож розглядати її потрібно комплексно й, зокрема, у площині законодавчого забезпечення. Необхідно, переконаний Петро Пилипчук, крім широко використовуваних нині у кримінальному процесі підписки про невиїзд та взяття під варту більш широко застосовувати такий запобіжний захід як звільнення під заставу і запровадити такі заходи як домашній арешт і передача обвинуваченого під нагляд міліції. Якщо ці пропозиції будуть враховані при прийнятті нового Кримінального процесуального кодексу України, то, зазначив Голова Верховного Суду, це дасть змогу суттєво скоротити і кількість арештованих у слідчих ізоляторах, і строки їх перебування там.

Суттєвою складовою обговорюваної проблеми є і затягування судами України розгляду кримінальних справ такої категорії, наголосив Петро Пилипчук. Хоча згідно з міжнародною практикою судовий розгляд справ, за якими підсудні тримаються під вартою, має здійснюватися у найстисліші строки, а розгляду цієї категорії справ має надаватися перевага.

Натомість, оприлюднені результати вивчення судової практики свідчать про те, що в окремих судах існують непоодинокі випадки недотримання розумних строків розгляду кримінальних справ, за якими підсудні тримаються під вартою. Відбувається це і з об’єктивних причин – значного навантаження на суддів, неявки свідків і потерпілих, невиконання постанов про привід учасників судового процесу, і з суб’єктивних – неналежної організації роботи суду, відсутності самоконтролю з боку окремих суддів, оголошення тривалих, нічим не обґрунтованих перерв.

Порушується, таким чином, один із принципів кримінального судочинства – принцип безперервності судового процесу. На думку Голови Верховного Суду України, відповідальність за таке порушення мала б бути затверджена на законодавчому рівні, а саме порушення принципу безперервності судового процесу мало б бути підставою для скасування вироку суду.

Петро Пилипчук висловив сподівання, що результати вивчення і обговорення цього питання будуть враховані владою при реформуванні кримінального процесу.

Перший заступник Голови Верховного Суду України Ярослав Романюк, виступаючи на зібранні, зауважив, що відповідно до рішення Ради суддів України та ради суддів загальних судів від 3 жовтня 2011 року № 51/26 робочою групою Ради суддів України вивчено у місцевих та апеляційних загальних судах Харківської, Сумської, Донецької, Луганської областей, зокрема, такі питання: якість та обґрунтованість подань органів досудового слідства та прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою; практика розгляду судами цих подань; оперативність розгляду судами справ, за якими особи тримаються під вартою понад 6 місяців; організація роботи судів щодо підвищення оперативності та якості розгляду справ цієї категорії.

За результатами вивчення визначено проблемні питання судової практики та сформульовано пропозиції щодо їх вирішення, а також заходи, які належить вжити з метою усунення виявлених недоліків.

На думку Ярослава Романюка, завдання розв’язання системних проблем у сфері кримінального судочинства може бути вирішене лише шляхом прийняття нового Кримінального процесуального кодексу, концепція якого повинна ґрунтуватися на міжнародно-правових стандартах, обов’язок дотримання яких взяла на себе Україна.

Водночас, зауважив Перший заступник Голови Верховного Суду, крім модернізації законодавства, істотного поліпшення потребує також якість його застосування і судами, й органами досудового слідства та прокурорами, у роботі яких під час здійснення вивчення виявлено непоодинокі недоліки.

Зокрема, потребує поліпшення якість та обґрунтованість подань органів досудового слідства та прокурорів про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою. І в непоодиноких випадках, констатував Я. Романюк, необґрунтованість таких подань механічно переноситься в судові рішення щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою.

У роботі засідання взяв участь радник Президента України - керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Андрій Портнов, який, відзначивши важливість порушених проблем, подякував Раді суддів України та раді суддів загальних судів за проведену роботу і попросив передати напрацьовані матеріали Президенту України. Високопосадовець запевнив, що після їх ретельного вивчення буде вжито необхідних заходів щодо дотримання законодавства при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та додержання розумних строків судового розгляду кримінальних справ, за якими підсудні тримаються під вартою.

З обговорюваних питань виступили голова ради суддів загальних судів суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Павло Гвоздик, народний депутат України, голова підкомітету з питань удосконалення законодавства про адміністративні правопорушення Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Шемчук, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Валерій Бондик, заступник Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Станіслав Міщенко, заступник Генерального прокурора України Юрій Ударцов, начальник Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України Василь Фаринник, суддя Європейського суду з прав людини у відставці Володимир Буткевич, голови апеляційних судів, у яких здійснювалося вивчення.