Ухвала судової палати з цивільних справ Верховного Суду України
від 21 березня 2002 р.
(в и т я г)

У квітні 1998 р. С. звернулася в суд із позовом до Б. про розірвання договору довічного утримання, посилаючись на те, що відповідачка не тільки не виконує взятих на себе за договором зобов’язань, а й створює неможливі умови для проживання.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 8 травня 2001 р. в задоволенні позову відмовлено. Судова колегія в цивільних справах Верховного суду Автономної Республіки Крим 22 серпня 2001 р. зазначене рішення скасувала і постановила нове — про задоволення позовних вимог С.

У касаційній скарзі представник Б. просив скасувати рішення судової колегії в цивільних справах Верховного суду Автономної Республіки Крим і направити справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України визнала, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

21 червня 2001 р. Верховна Рада України прийняла Закон № 2540-III «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України», який набрав чинності 29 червня 2001 р., але не був узятий судом до уваги.

Відповідно до змін, одночасно внесених у Закон від 5 червня 1981 р. № 2022-XI «Про судоустрій України» *, Верховний суд Автономної Республіки Крим набув статусу апеляційного суду і за новою процедурою з 10 липня 2001 р. повинен був переглядати судові рішення згідно з гл. 40 ЦПК, якою передбачено порядок розгляду справ судом апеляційної інстанції. Проте Верховний суд Автономної Республіки Крим, розглядаючи 22 серпня 2001 р. скаргу С. на рішення Київського районного суду м. Сімферополя, змін до ЦПК не врахував і нового процесуального закону не застосував. Зокрема, відповідно до вимог ст. 302 ЦПК справи в суді апеляційної інстанції повинні розглядатися за правилами, встановленими для розгляду справ у суді першої інстанції за винятками, передбаченими в гл. 40 ЦПК.

Згідно зі ст. 15 ЦПК судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівності учасників процесу.

Сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, повідомляють про час та місце судового засідання з додержанням процедури, встановленої гл. 8 ЦПК. У разі неявки в судове засідання кого-небудь із осіб, які беруть участь у справі і щодо яких немає відомостей про вручення їм повісток, суд відкладає розгляд справи.

Під час розгляду скарги апеляційним судом ведеться протокол судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд скасував рішення першої інстанції і постановив нове, розглянувши справу без дотримання процедури, передбаченої гл. 8 ЦПК і ст. 15 ЦПК, і таким чином грубо порушив процесуальні права сторін.

За таких обставин, керуючись ст. 334 ЦПК, судова палата з цивільних справ Верховного Суду України рішення судової колегії в цивільних справах Верховного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2001 р. скасувала і направила справу на новий апеляційний розгляд.