Згідно з Порядком складання та вимогами до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем знаходженням підприємства, де працює хворий.

Підставою для складання санітарно-гігієнічної характеристики є акт санітарно-гігієнічного обстеження об’єкта за формою № 315/0. Обстеження проводиться за участю представників підприємства, первинної профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем знаходження підприємства. Обов’язковою умовою для складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці є акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта за встановленою формою, який складається комісійно, а саму характеристику заклад державної санітарно-епідеміологічної служби готує одноособово, на підставі цього акта.

У зазначеному Порядку встановлено, що на робочі місця осіб, які працюють, складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, а на непрацюючих пенсіонерів та осіб, що не працюють, відповідно до п. 1.9 Порядку складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання такої Інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції зазначеного Фонду

У червні 2007 р. державне підприємство «Коростенське лісомисливське господарство» (далі — ДП) звернулося до суду із позовом до Володарсько-Волинської районної санітарно-епідеміологічної станції (далі — СЕС), І., третя особа — відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Коростені Житомирської області, про скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці та зобов’язання скласти акт санітарно-гігієнічного обстеження об’єкта, у якому просив скасувати таку характеристику щодо І., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ця характеристика складена з порушеннями Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 грудня 2004 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2005 р. за № 260/10540 (далі — Порядок).

У процесі розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги та просив зобов’язати СЕС скласти акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта за формою № 315/0, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 липня 2000 р. № 160 «Про затвердження облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах», а також нову санітарно-гігієнічну характеристику умов праці І.

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області рішенням від 8 серпня 2007 р. санітарно-гігієнічну характеристику умов праці І. скасував. У задоволенні позову щодо зобов’язання СЕС скласти акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта за формою № 315/0, санітарно-гігієнічну характеристику умов праці І. відмовлено.

Апеляційний суд Житомирської області рішенням від 20 грудня 2007 р. рішення районного суду в частині скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці І. скасував й ухвалив нове, яким у задоволенні позову в цій частині відмовив. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці І. й ухвалюючи в цій частині нове — про відмову у задоволенні позову за безпідставністю, апеляційний суд виходив із того, що законодавством не передбачено право власника вимагати видати санітарно-гігієнічну характеристику умов праці працівника та її оскарження, складання акта санітарно-епідеміологічного обстеження за формою № 315/0.

Проте цей висновок суперечить вимогам закону й матеріалам справи.

Відповідно до ст. 13 Закону від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ «Про охорону праці». Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Згідно з Порядком санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем знаходження підприємства, де працює хворий.

Підставою для складання санітарно-гігієнічної характеристики є акт санітарно-гігієнічного обстеження об’єкта за формою № 315/0. Обстеження проводиться за участю представників підприємства, первинної профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд) за місцем знаходження підприємства. Обов’язковою умовою для складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці є акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта за встановленою формою, який складається комісійно, а саму характеристику заклад державної санітарно-епідеміологічної служби готує одноособово на підставі цього акта. СЕС склала санітарно-гігієнічну характеристику умов праці І., яку затвердив 1 липня 2005 р. головний державний санітарний лікар Володарсько-Волинського району в період, коли І. вже була звільнена з підприємства (30 листопада 2004 р.).

У Порядку встановлено, що на робочі місця осіб, які працюють, складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, а на непрацюючих пенсіонерів та осіб, що не працюють, відповідно до п. 1.9 Порядку складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (далі — Інформаційна довідка) на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання Інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

Але на порушення зазначених вимог Порядку СЕС склала санітарно-гігієнічну характеристику умов праці І. Остання ж вимагала попередньо скласти акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта, а не Інформаційну довідку, як те передбачено у зазначених нормативних актах.

Враховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись статтями 336, 339, 344, 345 ЦПК, касаційну скаргу ДП задовольнила — рішення Апеляційного суду Житомирської області від 20 грудня 2007 р. скасувала, рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 8 серпня 2007 р. залишила в силі.