Рішення суду про закриття кримінальної справи щодо невстановленої особи про злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, визнано помилковим, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 49 цього Кодексу таку кримінальну справу може бути закрито лише у тому випадку, коли з дня вчинення злочину минуло 15 років

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області постановою від 24 березня 2008 р. закрив кримінальну справу, порушену 23 травня 1999 р. за ч. 1 ст. 81 КК 1960 р., та змінив кваліфікацію у справі на ч. 1 ст. 185 введеного в дію 2001 р. нового КК на підставі статей 12, 49 КК, ст. 11¹ КПК.

В апеляційному порядку постанова не розглядалась.

Згідно з постановою 5 травня 1999 р. на чотирьох напіввагонах було виявлено відсутність 11 кріпильних кришок, чотирьох рукавів повітропроводу, оглядової кришки підводної труби та роз’єднувального крана на суму 2 тис. 364 грн.

За цим фактом 23 травня 1999 р. порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 81 КК 1960 р.

У зв’язку з введенням у дію нового КК кваліфікацію у справі було змінено з ч. 1 ст. 81 КК 1960 р. на ч. 1 ст. 185 КК.

У касаційному поданні заступник прокурора Вінницької області порушив питання про скасування постанови та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Прокурор зазначив, що суд безпідставно закрив кримінальну справу, оскільки особу не встановлено, а з моменту вчинення злочину не минуло 15 років.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, зазначені в касаційному поданні, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.

Як убачається з матеріалів справи, особу або осіб, які вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 81 КК 1960 р., у цій справі не встановлено, до кримінальної відповідальності ніхто не притягнутий, обвинувальний висновок не складено.

Згідно з ч. 3 ст. 11¹ КПК справу, в якій у ході досудового розслідування не встановлено особу, яка вчинила злочин, суд вправі закрити за наявності підстави, передбаченої у ч. 2 ст. 49 КК.

Цією нормою КК врегульовані особливості перебігу строків давності у разі ухилення особи, яка вчинила злочин, від слідства або суду та встановлено, що така особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло 15 років. Пославшись у ч. 3 ст. 11¹ КПК на ч. 2 ст. 49 КК як на підставу для закриття справи, в якій не встановлену особу, яка вчинила злочин, закон визначив, що і такі справи можуть бути закриті за умови, якщо з часу злочину минуло 15 років (за винятком випадку, визначеного ч. 4 ст. 49 КК).

Оскільки в цій справі особу не встановлено і п’ятнадцятирічний термін з дня вчинення злочину, передбачений ч. 2 ст. 49 КК, не минув, рішення суду про закриття справи у зв’язку із закінченням строків давності є таким, що суперечить вимогам кримінально-процесуального та кримінального законів, внаслідок чого зазначена постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи, що у справі необхідно встановити особу або осіб, які вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 81 КК 1960 р., з’ясувати обставини його вчинення та виконати інші вимоги, передбачені кримінально-процесуальним законом, постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24 березня 2008 р. скасовано, а справу направлено на нове розслідування.