Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у господарських справах у касаційному порядку 2005-2 Постанова від 27 грудня 2005 р. у справі за позовом комунального підприємства “Київпастранс”ö до ТОВ “Альфа-Мед”  (третя особа – Київська міська рада) про розірвання договору оренди та виселення орендаря

Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
від 27 грудня 2005 р.

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Київпастранс" та Київської міської ради на постанову Вищого господарського суду України від 12.10.2005 р. № 3/84 у справі за позовом комунального підприємства ôКиївпастрансö до ТОВ "Альфа-Мед" (третя особа – Київська міська рада) про розірвання договору оренди та виселення орендаря


в с т а н о в и л а:

У грудні 2004 р. комунальне підприємство "Київпастранс" Київської міської державної адміністрації, яке є правонаступником державного комунального підприємства ôКиївелектротрансö, подало до господарського суду м. Києва позов до ТОВ "Альфа-Мед" (третя особа – Київська міська рада) про розірвання договору оренди та виселення орендаря. Позовні вимоги мотивовані закінченням строку дії договору оренди від 2.02.1999 р. № 15/13-97 та угоди про доповнення до договору від 27.09.2001 р., згідно з якими відповідач орендував 66, 5 кв. м площі в нежитловому приміщенні по вул. Сагайдачного, 3 у м. Києві (фунікулер). Позивачем направлялись відповідачеві листи з вимогою звільнити приміщення, проте ТОВ "Альфа-Мед" залишило ці листи без відповіді та приміщення не звільнило. Крім того, відповідачем порушувались істотні умови договору оренди щодо страхування та здійснення переобладнання об’єкта оренди без дозволу орендодавця (а.с. 2-4).

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.03.2005 р. позов комунального підприємства "Київпастранс" до ТОВ "Альфа-Мед" (третя особа – Київська міська рада) задоволено. Виселено відповідача з нежитлового приміщення площею 66, 5 кв. м по вул. Сагайдачного, 3 у м. Києві та передано це приміщення позивачу.

Рішення суду обґрунтовано тим, що згідно з статей 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендареві об’єкт оренди. Тому у зв’язку з закінченням строку дії договору оренди та неукладенням нового договору відповідач безпідставно займає спірне приміщення (а.с. 118-121).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. вищевказане рішення суду скасовано. У задоволенні позову відмовлено (а.с. 161-164).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2005 р. № 3/84 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. залишено без змін (а.с. 212-215).

Ці постанови мотивовані тим, що на виконання п. 8.6 договору оренди відповідач надсилав позивачу лист від 5.01.2004 р. № 1 про продовження строку дії договору. Тобто, згідно з ст. 174 ГК України та статей 11, 202, 509 ЦК України за місяць до закінчення строку дії договору оренди сторони продовжили його дію на майбутнє.

Ухвалою Верховного Суду України від 8.12.2005 р. порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 12.10.2005 р. № 3/84 за касаційними скаргами комунального підприємства "Київпастранс" та Київської міської ради, де поставлено питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 12.10.2005 р. № 3/84 і постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. та залишення без змін рішення господарського суду м. Києва від 17.10.2005 р. Посилання зроблені на те, що ТОВ "Альфа-Мед" не зверталось до власника об’єкта оренди з відповідною заявою про надання дозволу на передачу майна в оренду на новий строк. У свою чергу, позивач не давав згоди на продовження строку договору оренди. Таким чином, відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку, на який його було укладено (а.с. 218-220; 226-228).

Заслухавши доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Доводи, викладені у постановах касаційної та апеляційної інстанцій, не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать вимогам закону.

Так, із матеріалів справи вбачається, що згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 9.02.1999 р. № 171 державним комунальним підприємствам та організаціям дозволено надання в оренду нежитлових приміщень у будинках комунальної власності територіальної громади м. Києва згідно з додатками (а.с. 68).

Згідно з додатком до зазначеного розпорядження державне комунальне підприємство ôКиївелектротрансö таке право отримало (а.с. 69-70).

Між державним комунальним підприємством ôКиївелектротрансö, правонаступником якого є комунальне підприємство "Київпастранс" (далі – позивач) і ТОВ "Альфа-Мед" (далі – відповідач) було укладено договір оренди від 2.02.1999 р. № 15/13-97 та угода про доповнення даного договору від 27.09.2001 р. щодо оренди приміщення площею 66, 5 м2, яке знаходиться за адресою – м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 3 (фунікулер) (а.с. 5-7).

Пункт 8.1 договору від 02.02.1999 р. № 15/13-97 передбачає, що він діє з дня підписання до 9.02.2004 р.

Відповідно до п. 8.6 зазначеного договору сторона, що зацікавлена в продовженні терміну його дії, повинна письмово повідомити про свій намір іншу сторону не менше, ніж за один місяць до закінчення строку дії договору.

16.02.1999 р. начальником Головного управління майном Київської міської державної адміністрації видано ТОВ "Алфа-Мед" ордер № 22866 на зайняття орендованого приміщення (а.с. 71).

Відповідно до ст. 17 Закону України ôПро оренду державного та комунального майнаö позивач листом від 31.01.2004 р. № 6 повідомив відповідача про те, що договір оренди від 2.02.1999 р. № 15/13-97 на нежитлове приміщення по вул. П. Сагайдачного, 3 у м. Києві закінчується 9.02.2004 р., і запропонував подати документи на продовження договору або звільнити орендоване приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було. Таким чином, відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення, чим заважає позивачу здійснювати господарську діяльність у зазначеному приміщенні.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Ст. 785 ЦК України визначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач, заперечуючи проти виселення з займаного приміщення, посилається на те, що 5.01.2005 р. на ім’я директора фунікулера направлявся лист з проханням продовжити термін дії договору оренди і той проти цього не заперечував (а.с. 43). У той же час, матеріали справи свідчать, що спірний договір укладався не із зазначеного особою, тобто він не є орендодавцем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимоги комунального підприємства ôКиївпастрансö про розірвання договору оренди та задовольнив позов.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 11117-11121 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України


п о с т а н о в и л а:

Касаційні скарги комунального підприємства "Київпастранс" і Київської міської Ради задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 12.10.2005 р. № 3/84 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 17.03.2005 р. залишити в силі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.